На щиті повернувся наш Герой 37-річний Юрій РАДЧЕНКО з с. Іванків

Ніхто, напевно, й думати не смів, Що будемо в таку лиху годину ми хоронить найкращих доньок і синів, Й навколішки молить за Україну... (с)

З невимовним болем і сумом повідомляємо, що на щиті повернувся наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (нині Іванківський ліцей), молодший сержант, командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів - командир екіпажу безпілотних літальних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону 37-річний Юрій РАДЧЕНКО з с. Іванків

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 3 листопада 2026 року у селі Іванків біля каплиці. А опісля – поховання на сільському кладовищі. О 10:00 рух колони розпочнеться від моргу м. Бориспіль. Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Юрій Миколайович Радченко народився 29 січня 1989 року у селі Іванків Бориспільського району Київської області. Після закінчення Іванківської загальноосвітньої школи (нині Іванківський ліцей) здобув повну вищу освіту у Національному транспортному університеті. У 2011-2012 рр. проходив строкову військову службу та отримав звання молодшого сержанта. Впродовж тривалого часу працював на Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Щирий, доброзичливий, відповідальний, обачний, цілеспрямований - таким назавжди запам'ятають Юрія рідні, друзі, колеги, побратими. Йому довіряли, до нього прислухалися, його поважали, бо ж знали, що у будь-якій ситуації він першим підставить своє плече підтримки. Турботливий син, брат, люблячий чоловік і тато... У вільний від роботи час полюбляв грати у футбол з сином. «Юра був справжнім чоловіком і вірним другом. Я дуже вдячний долі, що вона звела нас разом. Ти назавжди залишишся у моєму серці», - ділиться спогадами про нашого Героя товариш Ігор. Коли прийшов час стати на захист країни, у липні 2023 року Юрій приєднався до лав Збройних Сил України. Не ховався за спинами інших, був надійним побратимом та мужньо стримував ворога на пекельному Харківському напрямку. За сумлінне виконання військового обов'язку та високі показники в бойовій підготовці був відзначений пам'ятним знаком «За оборону Вовчанська» та нагрудним знаком «Народжені в боях». Він боровся за волю і свободу України та усією душею вірив, що повернеться додому... І повернувся... на щиті…

21 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині життя нашого захисника обірвалося…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!

Першоджерело · Сайт Бориспільської міської ради