Ще одне життя обірвалося на війні…

З глибоким сумом і невимовним болем повідомляємо про загибель нашого земляка, Захисника України, жителя села Прачі — КУЧИНСЬКОГО Олега Вікторовича, який 25 квітня 2025 року віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє рідної держави.

Народився Олег Вікторович 10 червня 1993 року у Прачах. Зростав у звичайній селянській родині, де з дитинства привчався до праці, поваги до людей та відповідальності. Тут минули його дитячі й юнацькі роки, тут формувався його характер, народжувалися перші мрії та надії.

Навчався у Прачівській школі. Після її закінчення здобув фах електрогазозварювальника в Сосницькому професійному ліцеї. У мирному житті Олег був вправним, відповідальним і надійним чоловіком. Вирізнявся товариськістю, щирістю та готовністю завжди підставити плече тим, хто потребував допомоги. Для односельців він був людиною, на яку можна було покластися, справжнім майстром на всі руки, незамінним помічником у будь-якій справі. Не звик відмовляти, коли хтось звертався до нього по підтримку.

6 липня 2022 року Олега було призвано на військову службу під час мобілізації. Він став на захист рідної землі, проходив службу на прикордонні Чернігівщини та в інших гарячих точках. Замість звичного мирного життя — військова форма, небезпека, важкі випробування та постійна готовність боронити свою країну.

Вірний військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок у боротьбі за Україну, її свободу та незалежність, 25 квітня 2025 року Олег зник безвісти під час бойових дій.

Відтоді його доля залишалася невідомою… За кожним днем очікування стояли біль, тривога, надія та молитви рідних. Надія, яка жила в серцях попри всі важкі випробування. І сьогодні ця втрата відгукується невимовним болем…

В Олега залишилися батько та сестра. Найрідніші люди, для яких він назавжди залишиться сином і братом, невід’ємною частиною їхнього життя та дорогим спогадом, якого не зможе стерти ні час, ні відстань. Жодні слова не здатні втамувати біль родини чи заповнити порожнечу від втрати найдорожчої людини.

Важко усвідомити, що більше не буде зустрічей, розмов, звичайних буденних моментів, які тепер стали б безцінними. Не здійсняться плани, не збудуться мрії, не буде попереду тих років, які він мав би прожити. Війна забирає найцінніше — людські життя, залишаючи після себе невимовний смуток.

Схиляємо голови у глибокій скорботі. Розділяємо біль непоправної втрати з батьком, сестрою, усіма рідними та близькими. Висловлюємо щирі співчуття кожному, хто знав, поважав і пам’ятає Олега. Пам’ять про нього житиме у рідному селі, у спогадах земляків, у вдячності за його мужність, відданість і жертовність.

Спочивай з миром, Олеже! Твій подвиг і твоє ім’я назавжди залишаться в пам’яті вдячних земляків!

Першоджерело · Новини Борзнянської громади (сайт ради)