16 листопада – День пам’яті Олександра Янчука і Романа Цуда

Олександр Олександрович Янчук народився 25 липня 1999 року в Черняхові. Навчався у Черняхівському ліцеї №2, після закінчення якого вступив до Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу. Захоплювався спортом — футболом, легкою атлетикою та боксом. У 17 років став чемпіоном області з боксу.
27 листопада 2020 року був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. Згодом служив у складі морської піхоти Військово-морських сил ЗСУ. Мав позивний «Спартак».
Із весни 2023 року виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту. Брав участь у звільненні населених пунктів Запорізького напрямку, зокрема Благодатного, Макарівки та Старомайорська. Воював на Херсонщині, брав участь у боях за село Кринки. Як командир штурмової групи вирізнявся мужністю, рішучістю та відповідальністю за побратимів. Неодноразово рятував життя військовослужбовців.
Навіть отримавши поранення, Олександр продовжував керувати підрозділом і залишався на бойових позиціях.
16 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Кринки Олешківської громади Херсонської області старший солдат Олександр Янчук загинув. Похований у рідному Черняхові.
За мужність, відвагу та самовіддане служіння Україні Олександр Янчук нагороджений:
медаллю «За незламність духу»;
відзнакою Міністерства оборони України «За поранення (легке)»;
медаллю «Хрест доблесті»;
почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»;
почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатанський хрест» (посмертно);
відзнакою Президента України «За оборону України» (посмертно);
відзнакою Міністерства оборони України «Лицарський хрест» (посмертно);
орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
На честь Олександра його батальйон виконує бойові завдання під назвою «Спартанці».
Він назавжди залишиться у пам’яті земляків як мужній воїн, відданий побратим і справжній захисник України.
Український Спартак назавжди в строю!
Роман Михайлович Цуд народився 18 жовтня 1991 року в селі Новосілка Черняхівської громади. Навчався у місцевій початковій школі, згодом — у Черняхівській гімназії (нині ліцей №1). Здобув професію верстатника деревообробних верстатів у Житомирському професійно-технічному училищі №3.
У травні 2015 року Роман став на захист України в зоні проведення антитерористичної операції, де прослужив понад рік. За сумлінну службу та участь у бойових діях був відзначений низкою нагород і відзнак, зокрема медаллю «За оборону рідної держави», медаллю «Учасник АТО», почесною відзнакою «Учасник бойових дій».
У 2017 році створив сім’ю, разом із дружиною виховував сина, працював, будував плани на майбутнє.
Та з початком повномасштабного вторгнення Роман знову став до лав захисників України. Із 26 серпня 2022 року проходив військову службу у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту, зокрема в районі Кремінної на Луганщині. Під час служби отримав контузію та вогнепальне осколкове поранення. Після лікування продовжив службу, згодом — у складі 115-ї бригади територіальної оборони, 141-го батальйону.
Важкі випробування та наслідки служби підірвали здоров’я воїна. 16 листопада 2024 року під час перебування на військовій службі в селищі Кушугум Запорізького району Запорізької області серце Романа зупинилося.
Роман Цуд двічі ставав на захист рідної землі, залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов’язку. У пам’яті рідних, земляків і побратимів він назавжди залишиться мужнім воїном, люблячим чоловіком і батьком.
Поховані захисники із військовими почестями в селищі Черняхів. Вклоняємо світлій пам'яті Героїв!
Висловлюємо співчуття рідним і близьким наших захисників, які тримають стрій у Війську Небесному!
ПАМ'ЯТАЄМО!
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.