Вітання з нагоди 90-річного ювілею Школьник Євгенії Михайлівни

Дев’яносто років – це ціла епоха, довгий і непростий життєвий шлях, сповнений праці, випробувань, родинних турбот, радощів і переживань. Це роки, за якими стоїть велика людська доля, гідна поваги та шани.

Євгенія Михайлівна Школьник народилася 25 жовтня 1936 року в селі Вишнівчик Чемеровецького району. Її дитинство припало на тяжкі роки Другої світової війни та голоду. Мама, Шварчук Ганна Василівна, працювала в колгоспі, а батько, Гончар Михайло Семенович, був бухгалтером сільської ради. Коли розпочалася війна, батько пішов на фронт і не повернувся. Мати залишилася сама з трьома дітьми, несучи на своїх плечах усі труднощі того непростого часу.

У 1956 році Євгенія Михайлівна закінчила школу та вийшла заміж за Володимира Яковича Школьника. Разом вони працювали на цукровому заводі, будували своє життя, створювали сімейний затишок і виховували трьох дітей: сина Михайла та доньок Валентину й Ларису.

Та доля приготувала їй важкі випробування. У 1969 році Євгенія Михайлівна овдовіла. Залишившись із дітьми, вона не зламалася, а всі свої сили віддала родині. Працювала, дбала про дітей і господарство, робила все можливе, аби її сім’я жила в достатку та любові.

У 1979 році вона вдруге вийшла заміж за Михайла Костянтиновича Трепалюка. У цьому шлюбі народилася донька Неоніла. Згодом Євгенія Михайлівна знову залишилася вдовою, але й тоді знайшла сили виховувати чотирьох дітей, бути для них опорою та берегинею родинного вогнища.

Багато років свого життя вона присвятила праці на цукровому заводі, а в 55 років вийшла на заслужений відпочинок.

У 1995 році Євгенія Михайлівна переїхала до села Малиничі Хмельницького району. Того ж року почала працювати кухарем у школі села Малиничі, де пропрацювала ще сім років, щодня виконуючи свою роботу з відповідальністю та старанністю.

У 2006 році переїхала до села Мартинівка, де придбала більший будинок.

На жаль, у 2020 році Євгенія Михайлівна пережила тяжку втрату – поховала свого найстаршого сина Михайла. Це біль, який назавжди залишається в материнському серці.

Сьогодні Євгенія Михайлівна – бабуся восьми онуків і прабабуся семи правнуків. Її велика родина є найбільшим багатством і продовженням її життєвої історії.

У цей святковий день бажаю Вам найціннішого – міцного здоров’я, душевного спокою, бадьорості духу, Божого благословення та щоденної турботи близьких людей.

Нехай діти, онуки й правнуки якомога частіше збираються біля Вас, дарують тепло, увагу та любов. Нехай у Вашому домі панують затишок, добробут і злагода, а кожен новий день приносить добрі новини, усмішки й радість.

Першоджерело · Новини Чорноострівської громади (сайт ради)