Розстрочення/відстрочення податкового боргу: підстави, умови та необхідні документи

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що сьогодні одним із найактуальніших питань для платників податків особливо тих, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, залишається своєчасна сплата грошових зобов’язань, а також запобігання виникненню та накопиченню податкового боргу.

Дієвим механізмом упередження і накопичення боргу є розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу).

Питання їх надання регулюються такими нормативно-правовими актами:

статтею 100 Податкового кодексу України;

постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі — Постанова № 1235);

Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок № 574).

Що таке розстрочення та відстрочення?

Це перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти. Їх розмір дорівнює 120 відсоткам річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день прийняття контролюючим органом відповідного рішення. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням цієї пені.

Підставою для розстрочення чи відстрочення є надання платником достатніх доказів наявності обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Наголошуємо, що цей механізм є способом перенесення строку виконання податкового обов’язку, а не звільненням від його виконання.

Коли може застосовуватися розстрочення / відстрочення?

Постановою № 1235 визначено підстави, що надають право платнику звернутися за розстроченням грошових зобов’язань (податкового боргу), а саме:

ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів);

загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі;

сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником;

виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду;

проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, які передбачають створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища, підвищення енергетичної ефективності виробництва, або технічного переоснащення власного виробництва;

провадження заявником інноваційної діяльності, у тому числі створення нових та вдосконалення існуючих технологій, видів сировини та матеріалів широкого застосування.

виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню;

виконання заявником державного оборонного замовлення;

здійснення заявником інвестицій у створення об'єктів, які мають найвищу енергетичну ефективність, соціальне значення, стратегічне значення для оборони та безпеки держави.

Обставини підтверджуються шляхом подання заявником належним чином засвідчених копій документів, передбачених законодавством.

Серед підстав, що надають право платнику звернутися за відстроченням грошових зобов’язань (податкового боргу), є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин є:

сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини;

рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Водночас, збройна агресія проти України, сама по собі не означає, що платник автоматично має право на розстрочення/відстрочення. Потрібно довести конкретний вплив відповідних обставин на конкретного платника.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку №574 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, сплату яких платник податків просить розстрочити, а також строк розстрочення та періоди сплати (додаток 1 до Порядку) та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, i доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.

Звертаємо увагу, що платники податків, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на одержання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), а також на перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що сьогодні одним із найактуальніших питань для платників податків особливо тих, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, залишається своєчасна сплата грошових зобов’язань, а також запобігання виникненню та накопиченню податкового боргу.

Дієвим механізмом упередження і накопичення боргу є розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу).

Питання їх надання регулюються такими нормативно-правовими актами:

статтею 100 Податкового кодексу України;

постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі — Постанова № 1235);

Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок № 574).

Що таке розстрочення та відстрочення?

Це перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти. Їх розмір дорівнює 120 відсоткам річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день прийняття контролюючим органом відповідного рішення. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням цієї пені.

Підставою для розстрочення чи відстрочення є надання платником достатніх доказів наявності обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Наголошуємо, що цей механізм є способом перенесення строку виконання податкового обов’язку, а не звільненням від його виконання.

Коли може застосовуватися розстрочення / відстрочення?

Постановою № 1235 визначено підстави, що надають право платнику звернутися за розстроченням грошових зобов’язань (податкового боргу), а саме:

ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів);

загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі;

сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником;

виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду;

проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, які передбачають створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища, підвищення енергетичної ефективності виробництва, або технічного переоснащення власного виробництва;

провадження заявником інноваційної діяльності, у тому числі створення нових та вдосконалення існуючих технологій, видів сировини та матеріалів широкого застосування.

виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню;

виконання заявником державного оборонного замовлення;

здійснення заявником інвестицій у створення об'єктів, які мають найвищу енергетичну ефективність, соціальне значення, стратегічне значення для оборони та безпеки держави.

Обставини підтверджуються шляхом подання заявником належним чином засвідчених копій документів, передбачених законодавством.

Серед підстав, що надають право платнику звернутися за відстроченням грошових зобов’язань (податкового боргу), є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин є:

сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини;

рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Водночас, збройна агресія проти України, сама по собі не означає, що платник автоматично має право на розстрочення/відстрочення. Потрібно довести конкретний вплив відповідних обставин на конкретного платника.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку №574 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, сплату яких платник податків просить розстрочити, а також строк розстрочення та періоди сплати (додаток 1 до Порядку) та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, i доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.

Звертаємо увагу, що платники податків, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на одержання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), а також на перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Першоджерело · Сайт громади