ГАЛИЦЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ДОРОГУ ВАСИЛЯ БОБКА

4 листопада 2026 року жителі Галицької громади провели в останню дорогу Василя Васильовича Бобка, який відійшов у вічність 31 жовтня 2026 року.

Василь Бобко народився 26 лютого1966 року. Його дитинство та юність минули у селі Височанка, де він зростав і навчався. Після закінчення школи продовжив освіту у професійно-технічному училищі № 13. Згодом розпочав трудову діяльність, працював різноробочим. Своєю щоденною працею заробляв на життя, долав життєві труднощі та сумлінно виконував свої обов’язки.

23 червня 2023 року Василь Васильович став до лав Збройних Сил України. Він не залишився осторонь, коли рідна країна потребувала захисту, а долучився до боротьби за її свободу та незалежність.

Проходив військову службу на посаді стрільця 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону 75-го окремого батальйону 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина А7127). Брав участь у бойових діях на Запорізькому напрямку.

27 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гуляйполе внаслідок ворожого обстрілу Василь отримав поранення. Це стало важким випробуванням у його житті. Попри пережите, він пройшов через непрості обставини, однак стан здоров’я згодом не дозволив йому продовжувати військову службу.

31 жовтня 2026 року життєвий шлях Василя Васильовича Бобка завершився.

Його остання земна дорога пролягла від рідного дому у Височанці до храму Верховних Апостолів Петра і Павла. Тут священнослужителі Галицького деканату УГКЦ відслужили спільну соборну молитовну літургію за упокій душі воїна.

Попрощатися з Василем та підтримати його рідних прийшли сотні людей. Поруч із родиною були побратими, з якими він ділив фронтовий хліб і військові випробування, сусіди, знайомі та небайдужі жителі громади.

Останнє прощання відбулося на місцевому кладовищі під звуки Державного Гімну України та почесні залпи військового салюту. Це були останні почесті людині, яка свого часу стала на захист держави й виконувала свій військовий обов’язок.

Важко знайти слова, здатні втішити родину в такі хвилини. Жодні слова не можуть зменшити біль утрати, але важливо знати, що пам’ять про Василя, його службу та пережиті випробування залишиться з тими, хто його знав і поважав.

Він був частиною великої спільноти українців, які у складний для Батьківщини час стали на її захист. Його життєвий шлях – зі щоденною працею, військовою службою та випробуваннями, що випали на його долю, - назавжди залишиться частиною історії нашої громади.

Висловлюємо щирі співчуття родині Василя Бобка, його близьким і побратимам. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі та вдячності.

Пам’ятаймо тих, хто став на захист України. Шануймо тих, хто пройшов крізь воєнні випробування. Не забуваймо ціну, яку наш народ платить за свободу.

Світла пам’ять Василю Васильовичу Бобку! Вічна пам’ять і шана Захиснику України!

Першоджерело · Стрічка новин Галицької громади