Інформація щодо профілактики кампілобактеріального ентериту

За даними Полтавського обласного центру контролю та профілактики хвороб, станом на жовтень 2026 року в Кременчуцькому районі Полтавської області зафіксовано 3 випадки захворювання кампілобактеріального ентериту. У попередні роки це захворювання в Полтавській області офіційно не фіксували, тобто для регіону це перші задокументовані випадки.

Кампілобактеріальний ентерит - це гостре зоонозне інфекційне захворювання, що вражає шлунково-кишковий тракт. Його викликають бактерії роду Campylobacter (найчастіше Campylobacter jejuni). Хвороба характеризується вираженою інтоксикацією, гарячкою та розвитком коліту або гастроентериту.

Джерела та шляхи зараження

Головним резервуаром інфекції є тварини - переважно сільськогосподарські та свійські птахи (кури, індики), велика рогата худоба, свині, а також собаки та коти.

Людина заражається аліментарним шляхом через:

- Харчові продукти: вживання недостатньо термічно обробленого м’яса (особливо курятини), а також сирого (непастеризованого) молока.

- Воду: пиття забрудненої води з відкритих водойм чи колодязів.

- Контактний шлях: недотримання гігієни рук після контакту з хворими чи новонародженими тваринами.

Клінічні симптоми

Інкубаційний період триває від 1 до 6 днів (найчастіше 2–4 дні). Захворювання зазвичай починається гостро зі скарг на:

- виражену загальну слабкість, озноб, головний біль та ломоту в м’язах;

- підвищення температури тіла (нерідко до 38–39 °C і вище);

- сильний, переймоподібний біль у животі (часто навколо пупка або у правій здухвинній ділянці, що може імітувати апендицит);

- діарею: випорожнення спочатку рідкі та водянисті, згодом стають пінистими, смердючими та нерідко містять домішки крові й слизу;

- нудоту та повторне блювання.

Тривалість гострого періоду зазвичай становить 4–17 днів. У пацієнтів з імунодефіцитом хвороба може набувати хронічного перебігу або ускладнюватися бактеріємією.

Діагностика та лікування

Для підтвердження діагнозу використовують:

1. Бактеріологічний метод - посів калу (або крові при генералізованих формах) на спеціальні селективні живильні середовища.

2. Молекулярно-генетичний метод (ПЛР) - для швидкого виявлення ДНК збудника.

Основи терапії:

- Регідратація: ключовий етап - відновлення втраченої рідини та електролітів (орально або внутрішньовенно за допомогою сольових розчинів).

- Дієтотерапія: виключення жирних, смажених, гострих та молочних продуктів на час хвороби.

- Антибіотикотерапія: Призначається лікарем у разі тяжкого перебігу, появи крові в калі або вразливим групам пацієнтів (вагітні, люди похилого віку, особи з імуносупресією). Препаратами вибору найчастіше є макроліди (наприклад, азитроміцин).

Можливі ускладнення

Хоча більшість пацієнтів одужує повністю, у поодиноких випадках інфекція може запустити автоімунні процеси:

- Синдром Гієна - Барре (гостра демієлінізуюча полінейропатія, що проявляється м'язовою слабкістю та паралічем); виникає приблизно в 1 з 1000 випадків;

- Реактивний артрит (запалення суглобів);

- Синдром подразненого кишківника (післяінфекційна форма).

Профілактика

Щоб запобігти зараженню, необхідно ретельно просмажувати та проварювати м’ясо птиці, уникати споживання сирого молока та неперевіреної води, ретельно мити руки після контакту з тваринами, а також використовувати окремі дошки для нарізання сирого м’яса та готових продуктів.

Бережіть себе та будьте здорові!

Першоджерело · Сайт громади