Вшанували світлу пам’ять Героя Назара Фіщука у другу річницю його загибелі

14 листопада 2026 року минає друга річниця від дня, коли на Донеччині обірвалося життя нашого земляка — Захисника України Фіщука Назара Валерійовича. Він віддав своє життя, захищаючи Батьківщину від ворога.

Так рано обірвалося життя молодого Назара — йому було лише 28 років. Попереду мали бути ще довгі роки, здійснення мрій, нові плани й звичайні щасливі миті поруч із рідними. Та війна безжально перекреслила його майбутнє, залишивши близьким невимовний біль і безліч спогадів про сина, брата, друга, Захисника, якого їм так бракує.

Фіщук Назар народився 26 серпня 1996 року в селищі Іваничі. З 1 вересня 2004 року до 31 травня 2012 року навчався у загальноосвітній школі № 1 смт Іваничі. У 2012 році вступив до Державного вищого навчального закладу «Нововолинський електромеханічний коледж», який закінчив у 2014 році. Після цього вступив до Луцького національного технічного університету, де здобув диплом бакалавра за спеціальністю «Електроенергетика та електромеханіка». У 2019 році отримав диплом магістра. У 2018–2020 роках Назар працював у Луцькому національному технічному університеті електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування IV розряду.

16 червня 2020 року Фіщука Назара призвали на військову службу. Він проходив її як курсант-солдат на кораблі «Гетьман Сагайдачний». Після звільнення зі служби працював у Польщі. На початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну. 31 березня 2022 року Назара знову призвали до війська. З 14 травня 2022 року він служив солдатом, а з 3 жовтня 2023 року — молодшим сержантом.

У серпні 2024 року Фіщук Назар Валерійович був нагороджений «Хрестом Воїна-Єгеря» І ступеня. Також мав медаль «Ветеран війни».

Вірний військовій присязі та українському народові, Назар мужньо виконував свій обов’язок перед Україною. 14 листопада 2024 року він загинув внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям в районі населеного пункту Селидове Донецької області, віддавши життя за свободу й незалежність нашої держави.

Сьогодні, 14 листопада 2026 року, у Свято-Покровському храмі селища Іваничі панахиду за загиблим Захисником відслужив Єпархіальний благочинний Володимир-Волинської єпархії, благочинний Іваничівського благочиння, настоятель Свято-Покровського храму, митрофорний протоієрей отець Андрій. У тиші храму лунала панахида за Назаром – молитва, у якій злилися біль утрати та вдячність за його жертовність.

Секретар ради Наталія Мазурок висловила щирі співчуття рідним Назара. У своєму слові вона наголосила, що втрата молодого Захисника — це невимовний біль для його родини й непоправна втрата для всієї громади. Назар віддав життя за Україну, за мирне майбутнє кожного з нас, і його мужність та відданість Батьківщині назавжди залишаться у вдячній пам’яті земляків.

Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Оксана Куницька згадала про ціну, яку платять родини за свободу України, і про вдячність Захисникові, чия відвага стала частиною нашої спільної пам’яті.

Після панахиди у храмі рідні й близькі Назара, родини загиблих Героїв, представники влади, військовослужбовці Третього відділу Володимирського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та жителі громади вирушили на кладовище, де отець Андрій відслужив літію за загиблим Захисником. У тиші молитви кожен подумки згадав Назара – молодого воїна, якого вже два роки бракує рідним і всім, хто його знав.

Після завершення літії присутні поклали квіти до могили Назара. У цій тихій шані поєдналися біль утрати, вдячність за його подвиг і світла пам'ять про молодого Захисника, якого так рано забрала війна.

Два роки — це час, у якому для рідних і близьких досі живуть спогади, слова й миті, пов’язані з Назаром. Його вже не зустріти на рідних вулицях, не почути його голосу, та пам’ять про нього не зникає. Вона живе в серцях тих, хто знав і любив його, і в пошані громади до Захисника, який віддав за Україну найдорожче.

Низько схиляємо голови у скорботі разом із рідними та близькими Назара. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться з нами.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України!

Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях.

Першоджерело · Іваничівська селищна рада — новини сайту