Пресреліз

Зафіксовано масову розсилку фішингових листів нібито від імені ДПС

Платникам масово надходять фейкові електронні листи начебто від імені Державної податкової служби України. У темі таких листів йдеться про нібито нарахування податкового боргу.

Насправді ці повідомлення не мають жодного стосунку до податкової служби. Вони надсилаються зі сторонніх електронних адрес і містять посилання або вкладення зі шкідливим програмним забезпеченням.

Будьте обережні – відкриття таких файлів може призвести до зараження комп’ютера та надання зловмисникам прихованого доступу до нього.

Наголошуємо: усі офіційні електронні адреси служби мають домен @tax.gov.ua, а офіційна пошта ДПС – post@tax.gov.ua. Якщо лист надійшов з іншого домену – це явна ознака підробки.

Характерною особливістю таких листів є наявність прикріплених файлів .pdf, .zip, .rar, а також файлів з розширенням .exe, .scr.

Зазвичай у таких вкладеннях приховано програмне забезпечення для отримання віддаленого доступу до пристрою користувача.

Закликаємо дотримуватися базових правил кібергігієни:

-​ не відкривати підозрілі вкладення,

-​ перевіряти адресу відправника,

- ​не довіряти навіть знайомим контактам без додаткового підтвердження.

Чайові через QR-код: чи потрібно сплачувати податки?

Клієнти дедалі частіше залишають чайові не готівкою, а переказом через QR-код. Чи оподатковуються такі кошти?

Так. Не має значення, як клієнт передав чайові: готівкою чи через QR-код. Сплата податків залежить від того, хто їх отримав: працівник чи заклад.

Якщо чайові надійшли працівнику

Якщо QR-код веде на картку працівника, це його особистий дохід. З нього потрібно сплатити:

- 18 % податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);

- 5 % військового збору.

Заклад у цьому випадку податки не утримує, тож працівник робить це сам: подає декларацію та сплачує податки.

Наприклад, клієнт переказав працівнику 1000 грн. Податки складуть 180 грн ПДФО та 50 грн військового збору. Отже, працівнику залишиться 770 грн.

Якщо чайові спочатку отримав заклад

Коли гість залишає чайові через термінал закладу, разом із загальним рахунком або на рахунок підприємства чи ФОП, тоді заклад має відобразити ці кошти в обліку. І коли заклад виплачує їх працівнику, то сам утримує ПДФО та військовий збір і перераховує їх до бюджету. Працівнику додатково сплачувати нічого не потрібно.

Чи можна вважати чайові подарунком?

Ні. Регулярні чайові за надані послуги не є неоподатковуваним подарунком, навіть якщо в призначенні платежу написано «подяка» чи «на каву».

Чи потрібно подавати декларацію щоразу, коли надійшли чайові?

Ні. Звітним періодом для фізичної особи є календарний рік, тому декларацію подають один раз на рік. Протягом року працівник просто фіксує отримані чайові, а потім:

- до 1 травня наступного року подає одну декларацію із загальною сумою чайових за рік;

- до 1 серпня сплачує ПДФО та військовий збір з цієї суми.

Наприклад, чайові за 2026 рік потрібно задекларувати до 1 травня 2027 року, а податки сплатити до 1 серпня 2027 року. Декларацію можна подати через Електронний кабінет платника податків.

Якщо ж податки утримав заклад, подавати декларацію лише через ці кошти не потрібно.

Що варто зробити працівнику?

Протягом року працівникові варто просто вести такий облік для себе. Законодавство не вимагає окремого журналу чи звітності для цього, але підсумок за рік все ж треба вміти підтвердити. Тому можна зберігати виписки з картки або вести для себе таблицю з датою та сумою. Це зручно ще й тому, що чайові потрібно відокремити від інших надходжень які можуть бути протягом року у працівника, наприклад: повернення боргу чи переказ від родичів.

Отже, чайові через QR-код оподатковуються так само, як і готівкові. Якщо їх отримав працівник, він фіксує їх протягом року, а раз на рік подає декларацію та сплачує податки. Якщо їх спочатку отримав заклад, податки утримує саме заклад як податковий агент.

Особливості справляння та звітування з плати за землю на територіях активних бойових дій і тимчасової окупації

Головне управління ДПС у Сумській області інформує: плата за землю є складовою податку на майно та справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За загальним правилом платники податків зобов’язані подавати податкові декларації за кожний звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування або є показники, що підлягають декларуванню. Водночас для земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, передбачено особливі правила.

Відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, починаючи з 1 січня 2023 року, плата за землю, зокрема за земельні частки (паї), розташовані на зазначених територіях, не нараховується та не сплачується за період із першого числа місяця, у якому визначено дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому їх завершено. Дати початку та завершення визначаються за даними Переліку територій, сформованого в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Отже, платники плати за землю мають право не подавати річні або щомісячні податкові декларації з плати за землю за типом «звітна» або «нова звітна» щодо земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації, включених до Переліку територій, якщо дата завершення бойових дій або тимчасової окупації для відповідної території не визначена.

Довідково. Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0783-15.

Цифрові рішення без бар’єрів: дистанційне оформлення довідки про відсутність заборгованості

Головне управління ДПС у Сумській області інформує: порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, визначено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (Порядок № 733). https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/73067.html

Довідка про відсутність заборгованості з платежів (Довідка) формується, якщо за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів у платника немає податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої заборгованості з платежів, у тому числі розстроченої, відстроченої або реструктуризованої, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи.

Для отримання Довідки платник подає заяву за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. Заяву можна подати, зокрема, в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету до державної податкової інспекції за основним місцем обліку. При цьому необхідно дотримуватися вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Для юридичних осіб електронна заява має ідентифікатор J1300306, для фізичних осіб – F1300306. Електронна Довідка має відповідно ідентифікатори J1400306 та F1400306. Електронні форми заяви та Довідки розміщені на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Електронна звітність».

Довідку платник може отримати у паперовій або електронній формі – відповідний спосіб зазначається у заяві. Електронна Довідка за ідентифікатором J/F1400306, отримана у приватній частині Електронного кабінету, під час завантаження не містить QR-коду. У ній зазначаються номер і дата видачі документа, а також код ЄДРПОУ або РНОКПП платника, що дає змогу автентифікувати інформацію.

Довідку з QR-кодом можна самостійно завантажити в Електронному кабінеті в розділі «Реєстри» – «Довідка про відсутність заборгованості». Для цього потрібно зазначити код ЄДРПОУ/РНОКПП, номер та дату видачі Довідки і натиснути «Пошук». Після появи документа потрібно натиснути «Скачати» – Довідку можна зберегти та роздрукувати.

Роздруковану Довідку можна подати за місцем вимоги, оскільки її достовірність підтверджується QR-кодом. Після його сканування здійснюється автоматичний перехід на сторінку Електронного кабінету на офіційному вебпорталі ДПС, де перевіряється інформація про Довідку.

Практичний розрахунок податкової знижки за договорами страхування життя та пенсійного забезпечення

Головне управління ДПС у Сумській області інформує: платники податку на доходи фізичних осіб мають право скористатися податковою знижкою за витратами на страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення. Порядок її отримання визначено статтею 166 Податкового кодексу України (ПКУ).

Відповідно до підпункту 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 ПКУ, до податкової знижки можна включити фактично сплачені протягом звітного року страхові платежі за договорами довгострокового страхування життя, пенсійні внески за договорами недержавного пенсійного забезпечення, а також внески на банківські пенсійні депозитні рахунки, пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління. Це стосується витрат на користь самого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення. При цьому сума витрат, яку можна включити до знижки, обмежена граничними розмірами, установленими ПКУ, за кожний повний або неповний місяць дії договору протягом звітного року.

У 2025 році гранична сума витрат на страхування або пенсійні внески самого платника податку становила 4 240 грн на місяць. Якщо платежі здійснювалися на користь члена сім’ї першого ступеня споріднення, гранична сума становила 50 відсотків цього розміру – 2 120 грн на місяць на кожного застрахованого члена сім’ї.

Наприклад, якщо у серпні 2025 року платник податку сплатив 25 000 грн за договором страхування життя, а договір діяв у звітному році протягом п’яти місяців – із серпня по грудень, до податкової знижки можна включити витрати в межах 21 200 грн (4 240 грн × 5 місяців). Якщо страхування оформлено на члена сім’ї першого ступеня споріднення, гранична сума становитиме 10 600 грн (4 240 грн × 5 місяців × 50 відсотків).

Порядок визначення доходу та сплати податку під час нотаріального посвідчення операцій з рухомим майном

Головне управління ДПС у Сумській області інформує.

Оподаткування доходу від продажу рухомого майна регулюється статтею 173 Податкового кодексу України (ПКУ). Якщо продається рухоме майно, крім легкового автомобіля, мотоцикла чи мопеда, дохід визначається за ціною, зазначеною в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості. Для легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда дохід визначається за договірною ціною, але не нижче середньоринкової або оціночної вартості такого транспортного засобу – за вибором платника податку.

Під час нотаріального посвідчення договору продавець самостійно визначає суму податку та сплачує її до бюджету через банк, небанківського надавача платіжних послуг або емітента електронних грошей. Для посвідчення договору нотаріус перевіряє документ про сплату податку. При продажу рухомого майна, крім автомобілів, мотоциклів і мопедів, також потрібен документ про оцінку. Якщо щодо автомобіля, мотоцикла чи мопеда проводилася оцінка, нотаріусу подаються документ про сплату податку, розрахованого з оціночної вартості, та документ про оцінку.

Державний нотаріус або державна нотаріальна контора як податковий агент подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори інформацію про посвідчені протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) рухомого майна між фізичними особами. Така інформація подається у складі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (Розрахунок ЮО), за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/63719.html

У розділі І додатка 4ДФ до Розрахунку ЮО такі операції відображаються у розрізі кожного договору за ознакою доходу «105». Зазначаються реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, сума нарахованого та виплаченого доходу, суми нарахованого і перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Державний нотаріус подає Розрахунок ЮО протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори.

Сектор інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Сумській області

Першоджерело · Стрічка новин Хмелівської громади