Пресреліз

Онлайн - продаж алкоголю та тютюнових виробів: з 1 січня 2027 року запрацюють змінені правила

З 1 січня 2027 року запроваджуються змінені правила електронної торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними та слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами для них і пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Відповідні зміни передбачені Законом України від 9 червня 2026 року № 4903-IX. Ними встановлюються додаткові вимоги до суб’єктів господарювання, які продають таку продукцію через інтернет-магазини або з використанням інших засобів дистанційного зв’язку.

Також запроваджуються норми щодо ведення Реєстру адрес вебсайтів ліцензіатів, що здійснюють продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини) (далі – Реєстр адрес вебсайтів), яке забезпечуватиме Державна податкова служба України.

Які умови потрібно виконувати для онлайн-продажу?

Електронна торгівля відповідною продукцією дозволятиметься за умови дотримання таких вимог:

- наявність у суб’єкта господарювання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (крім випадків, коли така ліцензія не вимагається);

- внесення до Реєстру адрес вебсайтів інформації про вебресурси, через які здійснюється продаж продукції;

- попередня ідентифікація віку кінцевого споживача до здійснення продажу;

- здійснення відвантаження продукції для доставки кінцевому споживачу з місця торгівлі (у випадку, якщо кінцевий споживач отримує товар не в місці торгівлі);

- перевірка віку покупця під час безпосередньої передачі йому продукції.

Реєстр адрес вебсайтів: хто і як вноситиме інформацію?

Держателем та адміністратором Реєстру адрес вебсайтів визначено ДПС.

До Реєстру вноситимуться адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та мережеві адреси, за допомогою яких здійснюється пропонування до продажу або продаж відповідної продукції.

Внесення, зміна та виключення відомостей здійснюватимуться ДПС на підставі повідомлень суб’єктів господарювання, а також з урахуванням інформації про наявність відповідних ліцензій у передбачених законодавством випадках.

Реєстр буде оприлюднений на вебпорталі ДПС.

Порядок створення та ведення Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2025 року № 1320. Порядок подання ліцензіатами інформації про адреси вебсайтів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2026 року № 34.

Що потрібно зробити суб’єктам господарювання, які вже продають продукцію онлайн?

Для ліцензіатів, які здійснювали електронну торгівлю відповідною продукцією до початку функціонування Реєстру та планують продовжувати таку діяльність, передбачено перехідний період.

Вони повинні протягом одного календарного місяця з дати початку функціонування Реєстру надіслати до ДПС повідомлення про відповідні вебресурси.

Неподання повідомлення у встановлений строк є підставою для прийняття ДПС рішення про необхідність обмеження доступу до відповідного вебсайту або мобільного додатка.

За яких умов можуть заблокувати вебсайт або мобільний додаток?

ДПС здійснюватиме моніторинг мережі Інтернет для виявлення порушень установлених вимог електронної торгівлі.

У разі виявлення порушень податкова служба прийматиме рішення про необхідність обмеження доступу до відповідного вебсайту або мобільного додатка. Таке рішення протягом п’яти робочих днів із дати його прийняття надсилатиметься відповідним органам та платформам цифрової дистрибуції мобільних додатків. Зокрема:

- у звичайних умовах рішення щодо обмеження доступу до вебсайтів надсилатимуться до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;

- під час воєнного або надзвичайного стану – до Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ);

- щодо мобільних додатків – відповідним платформам цифрової дистрибуції.

У період воєнного або надзвичайного стану НЦУ на підставі рішення ДПС видаватиме розпорядження про обмеження доступу до відповідних вебсайтів. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані виконати такі розпорядження протягом трьох робочих днів із дня їх видачі.

Зміни щодо оприлюднення інформації про ліцензіатів

Законом № 4903-IX також передбачено, що на період дії воєнного стану не застосовуються обмеження щодо оприлюднення інформації з Єдиного реєстру ліцензіатів у частині суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Довідково.

Закон № 3817-IX – Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Закон № 4903-IX – Закон України від 9 червня 2026 року № 4903-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».

Місцеві бюджети отримали понад 473 млрд грн податків за десять місяців 2026 року

За десять місяців 2026 року місцеві бюджети України поповнилися майже на 473,2 млрд гривень. Це на 17,3 %, або на 69,9 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

Податок на доходи фізичних осіб приніс бюджетам громад найбільшу частку усіх доходів – майже 290 млрд гривень. Це на 20,3 % перевищує торішній показник, коли ця сума становила 240,8 млрд гривень.

Вагомий внесок у наповнення місцевих скарбниць також зробили:

- єдиний податок – 72,4 млрд грн (+10,5 %);

- податок на майно – 55,6 млрд грн (+13,2 %);

- податок на прибуток підприємств – 27 млрд грн (+27 %);

- рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення – 4,3 млрд грн (+17,7 %).

- туристичний збір – 362,3 млн грн (+28,5 %);

- збір за місця для паркування транспортних засобів – 198,8 млн грн (+14%).

Зростання надходжень до місцевих бюджетів – це не просто позитивна статистика. Це додатковий фінансовий ресурс для громад, можливість підтримувати життєдіяльність територій, розвивати інфраструктуру, фінансувати соціальні потреби та забезпечувати стійкість місцевої економіки.

Дякуємо платникам за відповідальність і сумлінність. Особливо цінним є цей внесок у надзвичайно складний для країни час, коли громади щодня долають наслідки ворожих обстрілів та руйнувань.

Інформація щодо надходжень до бюджетів усіх рівнів Сумщини

за січень – жовтень 2026 року в розрізі видів економічної діяльності

Протягом січня – жовтня 2026 року Головним управлінням ДПС у Сумській області зібрано до бюджетів усіх рівнів 26 510,8 млн грн податків,зборів та обов’язкових платежів, в тому числі до Державного бюджету надійшло 16 808,9 млн грн, місцеві бюджети області отримали 9 701,8 млн гривень.

Лідерами зі сплати податків, зборів та платежів до Зведеного бюджет області залишаються суб’єкти господарювання промисловості, державного сектору, сільського господарства, оптової та роздрібної торгівлі, а також підприємства транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності.

У структурі надходжень до Державного бюджету за січень – жовтень 2026 року основну питому вагу складають надходження від підприємств промисловості, якими сплачено до Державного бюджету 6 005,3 млн грн, що становить 35,7 відс. в загальній сумі надходжень. До місцевих бюджетів від платників сфери промисловості надійшло 2 057,0 млн грн або 21,2 відс. загальної суми.

Вагомий вплив на стан надходжень податків по Сумській області мають підприємства державного сектору (державне управління й оборона; освіта; охорона здоров’я та надання соціальної допомоги), якими забезпечено 5 925,9 млн. грн. або 35,3 відс. від загальної суми надходжень до Державного бюджету. До місцевих бюджетів такими платниками сплачено 2 155,5 млн. грн або 22,2 відс. відповідно.

Значні суми податкових надходжень надають підприємства сільського господарства, якими у січні - жовтні 2026 року до Державного бюджету забезпечено сплату в сумі 1 322,0 млн грн або 7,9 відс. загальної суми. До місцевих бюджетів підприємствами галузі сплачено 1 843,0 млн грн або 19,0 відс. від загальних надходжень.

Підприємствами оптової та роздрібної торгівлі сплачено до Державного бюджету 1 101,9 млн грн або 6,6 відс., до місцевих бюджетів – 678,5 млн грн або 7,0 відс. загальної суми надходжень.

Підприємствами, що належать до сфери транспорту, складсько гогосподарства, поштової та кур’єрської діяльності, за січень – жовтень 2026 року мобілізовано до Державного бюджету 291,6 млн грн, що складає1,7 відс. всіх надходжень; до місцевих бюджетів платниками галузі сплачено 480,4 млн грн або 5,0 відс. загальних надходжень.

Платники інших галузей забезпечили надходження до Державного бюджету в сумі 2 162,2 млн грн або 12,8 відс., до місцевих бюджетів –2 487,4 млн грн, що склало 25,6 відс. всіх надходжень.

Форс-мажор та акцизний податок: як підтвердити неможливість виконання обов’язків

Головне управління ДПС у Сумській області інформує: у разі підтвердженої в установленому законодавством порядку неможливості своєчасного виконання відповідного податкового обов’язку застосовуються положення п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Це може стосуватися, зокрема, обов’язків щодо складання та реєстрації акцизних накладних і розрахунків коригування, а також подання передбачених законодавством електронних документів, якщо неможливість їх своєчасного виконання безпосередньо пов’язана з наслідками бойових дій.

При цьому документальне підтвердження має засвідчувати не лише факт пошкодження або знищення майна, а й причинно-наслідковий зв’язок між такими обставинами та неможливістю виконання конкретного податкового обов’язку.

Звертаємо увагу, що у разі знищення або пошкодження підакцизних товарів, акцизного складу, обладнання чи систем обліку платнику необхідно забезпечити належне документальне підтвердження:

- факту та обставин знищення або пошкодження;

- виду та кількості втрачених підакцизних товарів;

- пошкодження приміщень, обладнання та засобів обліку;

- конкретних податкових обов’язків, виконання яких стало неможливим;

- причинно-наслідкового зв’язку між пошкодженням або знищенням майна та неможливістю виконання відповідного податкового обов’язку.

Після відновлення можливості виконання податкових обов’язків платник виконує такі обов’язки у порядку та строки, визначені Кодексом.

Довідково: більше, зокрема про особливості справляння акцизного податку в умовах форс-мажору в Інформаційному листі ДПС № 4/2026 (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1062445.html).

Оплата на рахунок IBAN чи карткою: коли використання касової техніки є обов’язковим

Головне управління ДПС у Сумській області інформує.

Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Отже, РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок суб’єкта господарювання, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN).

У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Довідково: ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80.

Відстрочення податкового боргу та грошових зобов’язань: умови, підстави та порядок надання

Головне управління ДПС у Сумській області акцентує, що вчасне розрахування з бюджетом та упередження накопичення податкового боргу є критично важливим питанням для бізнесу, зокрема для суб'єктів господарювання, які зазнали збитків через війну.

Звертаємо увагу, що відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу є одним з інструментів запобігання його виникненню чи/або накопиченню. Цей механізм спрямований на підтримку платника для відновлення його фінансово-господарської діяльності.

Процедура відстрочення регламентується ст. 100 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1235-2010-%D0%BF#Text та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань і податкового боргу, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1853-13#Text

При відстроченні сплата усієї суми переноситься на певний визначений строк і здійснюється одноразово у повному обсязі.

Згідно з нормами Податкового кодексу України, процедура відстрочення передбачає нарахування процентів за час дії відстрочення.

Звертаємо увагу, що зазначений інструмент передбачає лише зміну терміну сплати податків, а не скасування самого податкового обов’язку.

Коли платник має право на відстрочення?

Застосування цього механізму можливе за умов, які підтверджують наявність ризиків утворення або зростання податкового боргу.

Обставини, що є підставою для відстрочення:

1. Обставини непереборної сили (погодні умовами і стихійні лиха).

2. Непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника.

Для платників податків, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації підставою для отримання відстрочення є форс- мажор.

Форс-мажорні обставини - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань.

Водночас, збройна агресія проти України, сама по собі не означає, що платник автоматично має право на відстрочення.

Потрібно довести конкретний вплив відповідних обставин на конкретного платника.

Сертифікат Торгово-промислової палати України (висновок ТПП) є обов’язковим доказом існування форс-мажорних обставин. Однак він не є достатнім сам по собі.

Платник має надати додаткові документи, які підтверджують:

фактичні наслідки форс-мажору;

період її дії (коли вони відбулися);

що саме було пошкоджено, знищено або стало недоступним;

вплив на діяльність (виробництво / продаж / логістику / отримання доходу) конкретного платника;

погіршення фінансового стану;

неможливість своєчасної сплати податків;

можливість погашення зобов’язання чи податкового боргу після надання відстрочення.

Документи, які можуть підтверджувати вплив форс-мажору

Залежно від ситуації доцільно використовувати документи:

· органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо;

· бухгалтерські та фінансові;

· щодо пошкодження або знищення майна;

· щодо зупинення виробництва;

· щодо обмеження доступу до підприємства;

· щодо втрати постачальників або клієнтів;

· інші документи, які підтверджують реальний вплив обставин.

Що робити бізнесу у разі збою ПРРО, коли не закривається зміна та не формується Z-звіт?

Головне управління ДПС у Сумській області інформує: у разі несправності ПРРО суб’єкту господарювання необхідно:

- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

- якщо проблему не вирішено, закрити зміну за допомогою «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС».

«ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС» призначена для автоматизації процесу реєстрації розрахункових документів та надання їх покупцям в момент придбання товарів (послуг) та використовується суб’єктом господарювання виключно у разі виникнення технічних проблем з ПРРО ДПС (версії для програмного забезпечення ПРРО ДПС з ОС Windows, iOS або Android).

Суб’єкт господарювання, який використовує ПРРО, у якому виникли технічні проблемами, повинен зайти в ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС, яка знаходиться на веб-порталі ДПС України (tax.gov.ua - банер ПРРО) та в ньому закрити зміну. Далі потрібно відкрити зміну в ПЗ, яким користується платник та і здійснювати розрахункові операції.

Сектор інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Сумській області

Першоджерело · Стрічка новин Хмелівської громади