Рік болючої втрати: пам’ятаємо Олександра Пархомчука

14 листопада минає рік від дня загибелі Олександра Антоновича Пархомчука — Захисника України, який до останнього залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку.
Олександр народився 11 червня 1976 року. Виріс у багатодітній родині, був найстаршим серед дітей. Згодом створив власну сім’ю, разом із дружиною виховував доньку та сина. У мирному житті працював будівельником і столяром. Умів працювати руками, любив майструвати, мав хист до малювання. Багато речей створював власноруч, вкладаючи в них свою майстерність і душу.
Рідні пам’ятають Олександра як доброго, сміливого та чуйного чоловіка. Він мав сильний характер, був розсудливим і завжди готовим прийти на допомогу. Особливе місце в його житті посідали тварини: не раз він приносив додому безпритульних котів і собак, піклувався про них та підгодовував. Не залишався байдужим до тих, хто потребував допомоги.
16 квітня 2023 року Олександр добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив солдатом, стрільцем — помічником гранатометника у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Він свідомо обрав шлях захисника, щоб боронити рідну землю та майбутнє своєї родини.
14 листопада 2025 року поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області Олександр Антонович загинув під час виконання військового обов’язку в бою за свободу й незалежність України.
За особисту мужність і відвагу, виявлені під час захисту України, Олександра Пархомчука нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Також він був відзначений нагрудним знаком «Ветеран війни».
Минув рік, але для дружини, дітей та рідних ця втрата не стала менш болючою. У пам’яті близьких назавжди залишаться спогади про нього — його голос, характер, доброту та все те, за що його любили.
Олександр залишив після себе не лише пам’ять про військовий подвиг, а й приклад людяності, працьовитості та небайдужості до інших. Саме таким — із добрим серцем, умілими руками та готовністю допомогти — його пам’ятатимуть ті, хто знав і любив.
Світла пам’ять Олександру Антоновичу Пархомчуку. Щирі співчуття родині та близьким. Низький уклін за мужність і жертовність заради України.
Вічна слава Захиснику України!
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.