30 років мало б виповнитися Дмитру Симончуку: день народження, сповнений спогадів і болю

Сьогодні, 8 листопада, день народження Дмитра Олександровича Симончука, жителя селища Клесів. Йому мало б виповнитися 30 років — вік, коли ще стільки попереду: нові мрії, важливі рішення, зустрічі, радісні події та можливості. Та життєвий шлях Дмитра обірвався на 27-му році…

Дитинство Дмитра було непростим. Рано втративши маму, він зростав переважно під опікою бабусі й дідуся, які стали для нього найближчими людьми. Вони підтримували його, допомагали долати життєві труднощі та дарували родинне тепло. Попри непрості обставини, Дмитро здобував освіту, працював, мав власні прагнення та будував плани на майбутнє.

Коли Україна потребувала захисту, Дмитро став до лав Збройних сил України. Він служив кулеметником, виконував бойові завдання, захищаючи рідну землю та її майбутнє. 20 липня 2024 року поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області його життя обірвалося під час бою за свободу й незалежність України.

Довгий час рідні жили між надією та болем, адже Дмитро вважався зниклим безвісти. Вони чекали, сподівалися, вірили в його повернення. Та згодом надію змінила гірка звістка. У листопаді 2025 року громада провела свого земляка в останню земну дорогу.

За відданість військовому обов’язку Дмитра відзначено нагрудним знаком «Ветеран війни» та медаллю «Незламним героям російсько-української війни».

Сьогоднішня дата могла б бути сповнена зовсім інших емоцій — щирих привітань, теплих обіймів, родинних зустрічей і побажань щасливих років попереду. Натомість цей день знову нагадує про людину, якій не судилося відсвяткувати свій тридцятий день народження.

Найболючіше усвідомлювати, скільки всього Дмитро не встиг побачити, здійснити й пережити. Попереду могли бути нові здобутки, особисте щастя та багато звичайних, але таких цінних моментів поруч із близькими. Та війна позбавила його цього майбутнього, залишивши рідним невимовний біль утрати.

У цей день схиляємо голови, вшановуючи пам’ять Дмитра Симончука. Його ім’я назавжди залишиться серед імен Захисників, які віддали життя за свободу та незалежність України. Вдячність за його мужність і жертовність житиме в серцях земляків.

Світла пам’ять і вічна шана Дмитру Симончуку.

Вічна слава Захиснику України!

Першоджерело · Стрічка новин Клесівської громади