Клесівська громада попрощалася зі своїм Захисником Віталієм Гонцою

Небеса забирають найкращих, залишаючи на землі пекучий біль і невимовну пустку…
Учора Клесівська громада у глибокій скорботі проводжала у вічний спокій свого Захисника — Віталія Парфеновича Гонцу. Рідне селище зустрічало свого Героя з болем у серці та найвищою шаною: від самого в’їзду і до рідного дому жителі утворили живий коридор пошани, схиливши голови перед подвигом земляка.
Після прощання біля рідної домівки траурна процесія вирушила до Благовіщенського собору, де відбувся чин похорону. Під величними куполами храму лилася спільна щира молитва за упокій душі полеглого Воїна.
Від собору громада пішою ходою віддала останній уклін Віталію, провівши його до місця вічного спочинку. На кладовищі присутні вшанували пам’ять Героя хвилиною мовчання, після чого над землею луною піднявся Гімн України — як символ незламності духу, за який він віддав життя.
Важко знайти слова, коли йдуть такі люди. Віталій був добрим чоловіком, люблячим батьком, чудовим сім’янином і справжнім другом. Щирий, веселий, із відкритою душею та добрим серцем — людина, яка не любила сварок, завжди була привітною і знаходила тепле слово для кожного.
«Віталій був надзвичайно творчою людиною та мав золоті руки: йому були підвладні будь-які інструменти, а їздити він міг на всьому, що тільки мало мотор», — згадує дружина.
Віталій вмів дарувати радість: брав до рук гітару, співав, жартував, і поруч із ним на душі ставало тепліше.
У 2024 році Віталій став на захист Батьківщини , долучившись до лав Збройних Сил України. Він свідомо прийняв цей важкий та відповідальний обов'язок — берегти спокій рідної землі, своєї родини та кожного з нас.
Несучи службу зі стійкістю та честю, він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі й своєму народові.
Клесівська громада в глибокій пошані схиляє голови перед титанічним подвигом нашого земляка та безмежно дякує Захиснику за мужність, незламність духу і самовідданий захист Батьківщини.
Його любили, поважали та цінували. Людина живе доти, доки про неї пам’ятають. А про Віталія завжди зберігатимуть світлий спогад із любов’ю та вдячністю.
Громада висловлює найщиріші співчуття родині та близьким полеглого Воїна. Нехай Господь упокоїть його душу, а рідним дасть сили пережити цей невимовний біль.
Його світлий слід назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав, а струни його душі ще довго звучатимуть у пам’яті рідних…
Вічна та світла пам'ять Герою!
Останній шлях додому... переглянути відео тут
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.