27 жовтня — День української писемності та мови

Мова — це не просто слова. Це наша пам'ять, наша історія, наша душа і наш голос у світі!

Українська мова народжувалася й розвивалася разом із нашим народом. У ній живуть мудрість поколінь, народні пісні, мамина колискова, тепло рідного слова та незламний дух України.

Наша абетка має 33 літери. Кожна з них допомагає передавати красу, багатство й неповторність українського слова.

Літера «ґ» — особлива окраса української абетки. Вона позначає окремий звук, який відрізняється від звука, що передається літерою «г».

Українська мова має надзвичайно багату лексику. Одне й те саме почуття, явище чи предмет можна описати різними словами, відтінками значень і влучними народними висловами.

Українські прислів'я — це народна мудрість, збережена в словах.

«Слово не горобець — вилетить, не спіймаєш»,

«Птицю пізнати по пір'ю, а людину — по мові».

У цих висловах — досвід багатьох поколінь.

Українська писемність має давню історію. Важливу роль у розвитку книжної культури відіграв Нестор Літописець — чернець і літописець, якого традиційно вшановують у цей день.

Бо мова об'єднує українців у різних куточках світу, допомагає зберігати нашу культурну спадщину, передавати традиції дітям і онукам та відчувати зв'язок зі своїм народом.

Любити українську мову — це не лише говорити нею. Це читати українські книжки, співати наших пісень, знати народні прислів'я, вивчати історію рідного краю та щодня відкривати для себе нові барви рідного слова.

Першоджерело · Новини Коблівської сільської ради (сайт)