Меморіал героїв: Олександр Фірсов

Одеська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам'яті Меморіал героїв вшановують пам’ять полеглих захисників родом із Одещини.
Старший матрос Олександр Фірсов на псевдо Гюрза народився 12 серпня 1980 року в Чорноморську (до 2016 року – Іллічівськ) на Одещині. У ранньому віці разом із родиною переїхав до села Рибаківка на Миколаївщині, де закінчив місцеву школу.
«Був веселим і начитаним, захоплювався літературою, особливо історичною, зокрема українською. Займався спортом і художньою самодіяльністю. Був добрим, відкритим, позитивним, щирим і ввічливим. Поважав старших, охоче з ними спілкувався, любив дітей і сім’ю рідної сестри», – сказала мама Людмила.
З дитинства мріяв стати військовим. Після 11-го класу вступав на військову кафедру Одеського гідрометеорологічного інституту (на 2026 рік – Одеський державний екологічний університет). Склaв іспити, але не пройшов за конкурсом.
«Дуже засмутився, бо хотів бути як його прадідусь Олександр – майор, який пройшов усю Другу світову війну. Був відповідальним за озброєння в армії. Я і сина назвала на честь свого дідуся», – розповіла Людмила.
Олександр закінчив Білгород-Дністровський морський рибопромисловий технікум (на 2026 рік – Білгород-Дністровський морський рибопромисловий фаховий коледж), де здобув кваліфікацію техніка-рибника та іхтіолога. Згодом продовжив навчання в Херсонському державному аграрно-економічному університеті, де здобув вищу освіту за спеціальністю «іхтіологія-рибництво».
Спочатку працював мисливствознавцем в Очаківському державному лісомисливському господарстві, згодом – лісником. Пізніше служив у Державній екологічній інспекції охорони довкілля Південно-Західного регіону Чорного моря. Обіймав посаду провідного спеціаліста відділу екологічного контролю та радіаційної безпеки на посту «Морський торговельний порт» у пункті пропуску через державний кордон у місті Миколаєві.
Мрія Олександра стати військовим здійснилася у 2015 році, коли він приєднався до 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Разом із побратимами боронив Маріуполь і брав участь у звільненні селища Широкине.
Захисник мав відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції», нагрудні знаки «За взірцевість у військовій службі» III ступеня та «Гідність та честь», а також медаль «За оборону рідної держави».
Повномасштабне російське вторгнення Олександр Фірсов зустрів у Маріуполі на Донеччині. Він служив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти на посаді старшого навідника розрахунку реактивно-артилерійського взводу.
Оборонець поліг у квітні 2022 року під час виконання бойового завдання на території металургійного заводу «Азовсталь». Йому назавжди 41 рік.
Олександра поховали 24 січня 2024 року в рідному селі Рибаківка.
У нього залишилися мама, тітка, дядько, двоюрідні брат і сестра.
Допоможіть вшанувати пам'ять Захисників та Захисниць родом з Одещини — розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму:
https://docs.google.com/.../1FAIpQLSco28qj1FcW0J.../viewform
Підтримайте Меморіал, аби платформа могла продовжувати вшановувати пам’ять полеглих — https://www.victims.memorial/
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.