У Карильському відкрили меморіальні дошки на честь полеглих захисників України

6 листопада у селі Карильське відбулася зворушлива і скорботна подія – відкриття меморіальних дошок на честь двох земляків, які віддали життя за Україну, – Олександра Ручки та Максима Шумейка.
Рідні, близькі, односельці, земляки зібралися разом, щоб схилити голови перед пам’яттю воїнів, подякувати їм за мужність, відвагу й самопожертву.
Присутні вшанували пам’ять усіх загиблих захисників України хвилиною мовчання.
Зі словами співчуття та шани до родин і земляків звернулася заступник Коропського селищного голови Наталія Басанець.
Староста Карильського старостинського округу Наталія Хоменко згадала Олександра та Максима не лише як воїнів, а передусім як звичайних хлопців, яких добре знало все село. Вона поділилася особистими спогадами про них, адже свого часу навчала обох як учителька.
Почесне право відкрити меморіальну дошку Олександру Ручці було надано його сестрі Ірині Гримайло, а меморіальну дошку Максиму Шумейку відкрила його мама Любов Василівна.
Після відкриття присутні поклали квіти до меморіальних дошок, віддаючи шану воїнам.
Олександр Ручка та Максим Шумейко були звичайними хлопцями, які мали свої мрії, плани й ціле життя попереду. Та за покликом обов’язку вони стали на захист України й віддали найдорожче…
Вічна пам’ять Героям!
Низький уклін родинам полеглих захисників.
Ручка Олександр Миколайович 14.12.1989 - 07.11.2025
Народився в с. Карильське. У шкільні роки посилено займався спортом, часто представляв свою школу на змаганнях. У червні 2023 року став на захист України у лавах ЗСУ. Служив у складі 48-ї окремої артилерійської бригади на посаді артилериста, згодом став головним сержантом-командиром гармати артилерійського дивізіону. Стримував наступ російського агресора на Запоріжжі, Харківщині, Сумщині, Донеччині. Загинув внаслідок ураження ворожим FPV-дроном поблизу селища Микільське Куп'янського району Харківської області. Похований на кладовищі у с. Карильське
Шумейко Максим Валерійович 01.12.1991 - 15.03.2025
Народився у с. Карильське. Після школи здобув фах маляра-штукатура, лицювальника-плиточника в Реутинському професійному аграрному ліцеї. Жив у Карильському, їздив працювати на будовах у столиці. У 2024 році став на захист України у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади на посаді старшого стрільця десантно-штурмового відділення. 15 березня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Костянтинопіль Волноваського району Донецької області захисник зник безвісти. Згодом була офіційно підтверджена його загибель. Похований на кладовищі у с. Карильське.
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.