Новини ОДПС

Облік доходів і зберігання документів: важливі правила для платників єдиного податку

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, а також третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік отриманих доходів у довільній формі, відображаючи їх щомісяця. При цьому ФОП третьої групи окремо обліковують доходи та витрати від виробництва і реалізації власної сільськогосподарської продукції. Облік можна вести в паперовій та/або електронній формі, зокрема через Електронний кабінет. Такі вимоги передбачені п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (ПКУ).

Водночас спрощена форма обліку не звільняє підприємців від обов’язку мати первинні документи. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ, облік доходів, витрат та інших показників, необхідних для визначення об’єктів оподаткування і податкових зобов’язань, здійснюється на підставі первинних документів та інших документів, передбачених законодавством. Формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених відповідними документами, заборонено.

Підприємці зобов’язані зберігати документи та інформацію протягом установлених строків, але не менше:

2555 днів – документів та інформації, необхідних для податкового контролю відповідно до ст. 39, 39² та п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

1825 днів – первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, зокрема складених ФОП, у тому числі платниками єдиного податку. Цей строк стосується також документів щодо виплачених нерезидентам доходів із джерелом походження з України, які оподатковуються відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо для них не встановлено триваліший строк;

1095 днів – інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 ПКУ;

1095 днів – документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють контролюючі органи, зокрема дозвільних документів.

Строки зберігання обчислюються з дня подання відповідної податкової або іншої звітності, для складення якої використовувалися документи. Якщо звітність не подана – з граничного строку її подання. Для документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, відлік починається з дня здійснення господарської операції, а для дозвільних документів – із дня завершення строку їх дії.

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ПКУ, за останні не менш як 1825 днів діяльності передаються до архіву в установленому законодавством порядку. Якщо перебіг строків давності зупиняється у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ, строки зберігання документів також продовжуються на відповідний період.

Варто враховувати й особливості зупинення строків давності. Зокрема, п. 52² підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачав їх зупинення з 18 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершилася дія карантину, встановленого через COVID-19. Крім того, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, тимчасове зупинення строків, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, діяло до 1 серпня 2023 року, крім установлених цим підпунктом винятків.

За незабезпечення зберігання первинних документів у встановлені строки до ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп, а також третьої групи, які не є платниками ПДВ, застосовується штраф:

1020 грн – за перше порушення;

2040 грн – за повторне протягом року порушення, якщо за таке саме порушення штраф застосовувався.

Водночас штрафи не застосовуються до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг.

Окремі правила передбачені п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. Вони стосуються платників податків та податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях України та не мають можливості пред’явити первинні документи, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування і податкових зобов’язань. Для таких платників, як виняток із загальних вимог ст. 44 ПКУ, застосовуються спеціальні правила підтвердження показників податкової звітності.

Податковий борг: коли кошти стягують без рішення суду

Погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів із рахунків та електронних гаманців платника податків залежить від обставин виникнення боргу та передбаченої законодавством процедури.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України (ПКУ), стягнення коштів із рахунків та електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг та емітентах електронних грошей, а також із рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється за рішенням суду в межах суми податкового боргу або його частини. Рішення суду передається контролюючим органам для виконання.

Водночас за п. 95.5 ст. 95 ПКУ, якщо податковий борг виник через несплату грошових зобов’язань та/або пені, самостійно визначених платником у податковій декларації чи уточнюючому розрахунку, контролюючий орган може стягнути кошти без звернення до суду. Це можливо за рішенням керівника контролюючого органу, його заступника або уповноваженої особи, якщо борг не погашено протягом 90 календарних днів після закінчення граничного строку сплати.

Таке стягнення застосовують за умови відсутності непогашених зобов’язань держави перед платником щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань чи бюджетного відшкодування ПДВ. Якщо сума такого зобов’язання держави менша за податковий борг, стягнення здійснюється в межах різниці між цими сумами. Рішення контролюючого органу є обов’язковою вимогою до виконання та передбачає негайне ініціювання переказу коштів за правилами відповідної платіжної системи.

Для погашення боргу контролюючий орган на підставі рішення суду або власного рішення, прийнятого відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ, ініціює стягнення коштів платіжною інструкцією на примусове списання (стягнення). Її доставляють представником контролюючого органу або надсилають рекомендованим листом.

Для фізичних осіб передбачено окремий порядок. Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення податкового боргу фізичної особи, а виконання судового рішення здійснює державна виконавча служба відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника визначено розд. IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163.

Податковий календар на 09 листопада

09 листопада – останній день подання звітності:

- роботодавцями (платниками / не платниками) внеску на підтримку осіб з інвалідністю звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року;

- роботодавцями (платниками / не платниками) внеску на підтримку осіб з інвалідністю звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІ квартал 2026 року;

- роботодавцями (платниками / не платниками) внеску на підтримку осіб з інвалідністю звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІІ квартал 2026 року;

- податкової декларації екологічного податку за ІIІ квартал 2026 року;

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали 2026 року платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2026 року;

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІІ квартал 2026 року ;

- податковими агентами та платниками єдиного внеску податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність за ІІІ квартал 2026 року;

- спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги, за IІІ квартал 2026 року;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2026 року платниками, у яких базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за ІІІ квартал 2026 року;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за три квартали 2026 року для державних унітарних підприємств та їх об’єднань;

- податкової декларації з рентної плати за IІІ квартал 2026 року з розрахунком:

рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;

рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

рентної плати за спеціальне використання води;

рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- податкової декларації з туристичного збору за ІIІ квартал 2026 року.

Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем, розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).

Податковий календар на 10 листопада

10 листопада – останній день подання звітності:

- звіту про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу за формою № 1-ВП за жовтень 2026 року;

- звіту про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ОП за жовтень 2026 року.

Довідково. Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо користуватися інтерактивним Податковим календарем, розміщеним на платформі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ (для зміни місяця використовуйте стрілку).

Потрібна довідка про доходи раніше завершення кварталу? Подайте декларацію «довідково»

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи можуть отримати довідку про доходи, не чекаючи завершення квартального або річного звітного періоду. Для цього вони мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію з типом «довідково» за інший звітний період. Така можливість передбачена п. 296.8 ст. 296 Податкового кодексу України (ПКУ). Водночас подання цієї декларації не звільняє від обов’язку подати звітність у загальновстановлені строки.

Форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу від 31.01.2025 № 57). Під час заповнення декларації з типом «довідково» у полі 1 розділу І «Загальні відомості» необхідно поставити відповідну позначку. У полі 2 заголовної частини в комірці «місяць» зазначають номер календарного місяця, за який подається декларація, та відповідний рік.

У розділі ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» відображають дохід юридичної особи наростаючим підсумком із початку року до останнього дня місяця, за який подається декларація. При цьому її заповнюють з урахуванням вимог пп. 296.5 та 296.6 ст. 296 ПКУ.

Оскільки декларація з типом «довідково» має виключно інформаційний характер і не є підставою для нарахування чи сплати податкових зобов’язань, у паперовій формі в рядках розділів ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку», IV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» та V «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» проставляють прочерки. В електронній формі ці розділи не заповнюють. На підставі такої декларації контролюючий орган не здійснює нарахувань в інтегрованій картці платника.

Подати декларацію можна через Електронний кабінет за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС. У приватній частині Електронного кабінету в режимі «Введення звітності» платник може створити, відредагувати, підписати та надіслати документ. Під час створення декларації з типом «довідково» у вікні «Період» потрібно вибрати з переліку місяць, за який вона формується та подається.

ПРРО в режимі офлайн: чому не можна працювати одночасно на кількох пристроях

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) під час продажу товарів, надання послуг або здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, зобов’язані дотримуватися вимог ст. 3 та 4 Закону України № 265/95-ВР. Зокрема, під час роботи ПРРО в режимі офлайн необхідно створювати та зберігати контрольні стрічки до моменту передавання електронних розрахункових документів і фіскальних звітних чеків на фіскальний сервер та отримання підтвердження про їх доставку.

Перед початком роботи з програмним забезпеченням «ПРРО ДПС» касирам рекомендується ознайомитися з його функціональними та технічними можливостями, викладеними в керівництві користувача. Зокрема, заборонено одночасно використовувати програмне забезпечення на кількох пристроях під час роботи в режимі офлайн. Такі дії можуть призвести до порушення цілісності бази даних і блокування подальшої роботи ПРРО.

Повідомлення про проведення розрахункових операцій за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО формується безпосередньо програмним забезпеченням. Однак при порушенні цілісності бази даних та блокування роботи ПРРО сформувати й надіслати до ДПС таке повідомлення, а також передати розрахункові документи, створені в режимі офлайн, буде неможливо.

ФОП проходив військову службу: коли та як подати звітність з ЄСВ після демобілізації

Фізичні особи – підприємці (крім електронних резидентів (е-резидентів)) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску (ЄСВ) у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку до контролюючого органу за основним місцем обліку. Зокрема, ФОП – платники єдиного податку подають Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, разом із додатком 1, у якому відображаються відомості про нарахований дохід застрахованих осіб та суми ЄСВ. Водночас ФОП звільняються від сплати ЄСВ за себе за ті місяці, за які роботодавець, зокрема резидент Дія Сіті, сплатив за них страховий внесок не менше мінімального страхового внеску. Якщо сплачена сума менша, підприємець може самостійно визначити базу нарахування ЄСВ у межах максимальної величини, але сума внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

Для ФОП, призваних на військову службу під час мобілізації, залучених до виконання мобілізаційних обов’язків або тих, хто проходить військову службу за контрактом, передбачені особливі умови. Якщо такі підприємці не є роботодавцями, на весь період військової служби вони звільняються від обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Крім того, на цей період зупиняється застосування до них положень ст. 25 цього Закону. Підставою є відомості про мобілізацію, укладення контракту та демобілізацію, отримані податковою службою з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Якщо підприємець через військову службу не виконав обов’язки зі сплати ЄСВ або подання звітності у встановлені строки, він звільняється від відповідальності за їх невиконання за умови подання звітності протягом 150 календарних днів та/або сплати ЄСВ протягом 180 календарних днів після демобілізації (звільнення з військової служби) або закінчення лікування (реабілітації). Якщо в державному реєстрі відсутні необхідні відомості або податкова служба їх не отримала, підприємець може подати заяву та копію військового квитка чи іншого документа, що підтверджує призов, або копію контракту.

Отже, ФОП – платник єдиного податку після демобілізації або закінчення лікування (реабілітації) має протягом 150 календарних днів подати декларації за період військової служби. Якщо військова служба охоплювала весь звітний рік і роботодавець за цей період сплатив ЄСВ не менше мінімального страхового внеску, додаток 1 до Декларації не формується та не подається. Якщо ж військова служба тривала лише частину року, а до мобілізації або укладення контракту підприємець не був одночасно найманим працівником, додаток 1 подається протягом 150 календарних днів після демобілізації або закінчення лікування (реабілітації) без штрафних санкцій і пені.

З початку року бізнес Тернопільщини отримав майже 1,7 млрд грн відшкодування ПДВ

Бюджетне відшкодування ПДВ є важливим інструментом державної підтримки бізнесу. Воно забезпечує повернення частини сплаченого податку у випадках здійснення операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою або передбачають право на відшкодування, сприяючи стабільності фінансових потоків підприємств та їх подальшому розвитку.

Упродовж 10 місяців цього року 190 суб’єктів господарювання області подали заявку на повернення 1,6 млрд грн податку на додану вартість. Станом на початок листопада, з урахуванням залишків попередніх періодів, 191 платник уже отримав на розрахункові рахунки майже 1,7 млрд гривень.

За результатами проведених перевірок податковими органами області у січні-жовтні упереджено необґрунтоване відшкодування на суму 6,1 млн гривень.

Наразі залишок заявленого, але не відшкодованого ПДВ становить 184 млн грн, з яких 168 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедур бюджетного відшкодування, а 16 млн грн – на стадії судового або адміністративного розгляду.

Як повернути переплачені податки: алгоритм дій для платника розповіли на вебінарі

Помилково сплачені кошти або переплата з податків – ситуація, з якою можуть зіткнутися і підприємці, і звичайні платники. Як повернути ці гроші, куди звертатися та яких помилок варто уникати під час оформлення документів? Ці питання стали темою чергової онлайн-зустрічі у рамках платформи «Діалог влади та бізнесу». Спікером виступила заступник начальника відділу контролю обліково-звітних показників управління економічного аналізу ГУ ДПС у Тернопільській області Наталія Польова.

Насамперед ішлося про те, що для повернення коштів платник має подати відповідну заяву до територіального органу ДПС за місцем обліку. Зробити це можна протягом 1095 днів від дня виникнення переплати.

Окрему увагу приділили практичному оформленню заяви через Електронний кабінет платника. Учасникам пояснили послідовність дій під час подання документа з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), а також розібрали типові помилки, через які електронні документи можуть бути оформлені неправильно.

Формат онлайн-зустрічі із зацікавленими платниками дає змогу не лише отримати роз’яснення щодо податкових процедур, а й одразу зосередитися на питаннях, які виникають у повсякденній роботі бізнесу. Адже розуміння алгоритму дій допомагає уникнути зайвих звернень, технічних помилок і затримок із поверненням коштів.

Як юридичній особі перейти на єдиний податок третьої групи та підтвердити свій статус?

Юридичні особи можуть обрати спрощену систему оподаткування або перейти на неї за правилами, визначеними статтею 298 Податкового кодексу України (ПКУ). Для цього необхідно подати заяву до контролюючого органу за місцем податкової адреси. Заяву можна подати особисто або через уповноважену особу, надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення або подати в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронну ідентифікацію. Також заявити про обрання спрощеної системи можна під час державної реєстрації юридичної особи або внесення змін до відомостей про неї в Єдиному державному реєстрі.

Новостворена юридична особа, яка протягом 10 днів із дня державної реєстрації подала заяву про обрання третьої групи єдиного податку зі ставкою, що не передбачає сплати ПДВ, вважається платником єдиного податку з дня державної реєстрації (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Юридична особа, яка вже застосовує загальну систему оподаткування, може перейти на спрощену систему з початку наступного календарного кварталу. Для цього заяву потрібно подати не пізніше ніж за 15 календарних днів до його початку. Такий перехід дозволяється один раз протягом календарного року за умови дотримання вимог п. 291.4 ст. 291 ПКУ протягом попереднього календарного року.

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми, річний дохід яких не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного податкового (звітного) року.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308. У заяві зазначають найменування юридичної особи, код ЄДРПОУ, податкову адресу, місце провадження господарської діяльності, обрані види діяльності за КВЕД ДК 009:2010, групу та ставку єдиного податку, середньооблікову чисельність працівників і дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. До заяви додають розрахунок доходу за попередній календарний рік, складений відповідно до вимог глави 1 розділу XIV ПКУ.

Зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно отримати витяг із реєстру платників єдиного податку в контролюючому органі за місцем податкової адреси, зокрема в електронній формі. Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ витяг надається не пізніше одного робочого дня з дня надходження запиту для зареєстрованого платника або двох робочих днів – для суб’єкта господарювання, який подав заяву про перехід на спрощену систему. Витяг діє до внесення змін до реєстру. Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа може отримати паперовий витяг безпосередньо в контролюючому органі за місцем податкової адреси.

Тернопільщина спрямувала майже 2,4 мільярда гривень на підтримку оборони

Жителі та бізнес Тернопільщини активно долучаються до фінансової підтримки Збройних Сил України. Протягом десяти місяців цього року жителі області та місцеві підприємства спрямували до бюджету 2 млрд 387,9 млн грн військового збору. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це на 496,2 млрд грн більше, тобто обсяг надходжень зріс на 24%.

Військовий збір в Україні – це загальнодержавний податок, запроваджений для фінансування Збройних Сил України та сектору безпеки і оборони.

Основні ставки військового збору у 2026 році:

- для фізичних осіб (заробітна плата та інші оподатковувані доходи): 5%;

- для військовослужбовців та працівників силових структур: пільгова ставка становить 1,5% (застосовується виключно до їхнього грошового забезпечення);

- для ФОП I, II та IV груп: 10% від мінімальної заробітної плати на місяць (сплачується авансовими платежами);

- для ФОП та юридичних осіб III групи (єдиний податок): 1% від доходу.

Податкова служба області висловлює подяку кожному, хто чесно і відповідально виконує свій фінансовий обов’язок. У час війни це не просто дотримання закону – це підтримка оборони і прояв громадянської позиції.

Бізнес Тернопільщини сплатив понад 1,1 млрд грн податку на прибуток

Упродовж січня-жовтня цього року підприємства Тернопільщини спрямували до зведеного бюджету 1 млрд 145,1 млн грн податку на прибуток. Порівняно з минулорічними надходженнями за аналогічний період сплата зросла на 197,4 млн грн, що становить 21%.

Із загальної суми понад 1 млрд грн надійшло до державного бюджету (при прогнозі 827,6 млн грн), а 115,3 млн грн отримали місцеві громади – це на 32,6 млн грн більше очікуваного.

Окрім того, частина чистого прибутку господарських організацій за січень-жовтень цього року принесла бюджету ще 35,1 млн грн, що майже вдвічі перевищує заплановані показники.

Відповідальність і фінансова дисципліна бізнесу Тернопільщини демонструє, що навіть у непростих умовах підприємства здатні працювати результативно, сплачувати податки та підтримувати розвиток громад та країни.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Першоджерело · Кременецька міська рада (стрічка сайту)