Новини ОДПС

Електронний кабінет в умовах воєнного стану: як отримати доступ до публічних реєстрів

Функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» та порядок взаємодії через неї платників податків і державних органів визначені наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637.

У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України постановою від 12.03.2022 № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (Постанова № 263) визначив додаткові заходи для забезпечення безперебійної роботи інформаційних систем, захисту інформації та електронних реєстрів. Зокрема, передбачено можливість зупинення або обмеження роботи публічних електронних реєстрів на період воєнного стану.

З метою захисту прав платників податків, а також збереження інформації, яка обробляється в інформаційно-комунікаційних системах ДПС, на період дії воєнного стану тимчасово не використовується API відкритої частини Електронного кабінету. Тому доступ до публічних реєстрів ДПС надається лише після проходження електронної ідентифікації одним із передбачених способів: за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) будь-якого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації (id.gov.ua) із використанням MobileID або BankID, а також за допомогою «хмарного» КЕП.

Зайво сплачені кошти можна повернути онлайн: покроково про подання заяви

Платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань і пені в електронній формі, не відвідуючи податкову службу. Для цього потрібно скористатися Електронним кабінетом за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.

Увійти до приватної частини Електронного кабінету можна після електронної ідентифікації за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), отриманого в будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації id.gov.ua (MobileID або BankID), Дія.Підпис чи «хмарний» КЕП.

Для формування заяви необхідно в приватній частині Електронного кабінету перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період і тип форми «F (J)13 Запити», а потім вибрати електронну форму заяви: F13020ХХ – для фізичних осіб, J13020ХХ – для юридичних осіб.

У заяві потрібно зазначити відомості про помилково або надміру сплачені суми, підписати її електронним підписом і надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу. Кількість дат сплати до бюджету в заяві має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникла помилкова сплата або надміру сплачені кошти. За потреби кількість рядків у формі можна збільшувати або зменшувати.

До заяви необхідно додати електронні копії платіжних документів. Для цього в розділі «Додатки» слід обрати відповідну опцію та завантажити документи у встановленому форматі.

Електронний кабінет дає змогу дистанційно подавати необхідні документи та отримувати інформацію про стан розрахунків із бюджетом без особистого відвідування податкової служби.

Зафіксовано масову розсилку фішингових листів нібито від імені ДПС

Платникам масово надходять фейкові електронні листи начебто від імені Державної податкової служби України. У темі таких листів йдеться про нібито нарахування податкового боргу.

Насправді ці повідомлення не мають жодного стосунку до податкової служби. Вони надсилаються зі сторонніх електронних адрес і містять посилання або вкладення зі шкідливим програмним забезпеченням.

Будьте обережні – відкриття таких файлів може призвести до зараження комп’ютера та надання зловмисникам прихованого доступу до нього.

Наголошуємо: усі офіційні електронні адреси служби мають домен @tax.gov.ua, а офіційна пошта ДПС – post@tax.gov.ua. Якщо лист надійшов з іншого домену – це явна ознака підробки.

Характерною особливістю таких листів є наявність прикріплених файлів .pdf, .zip, .rar, а також файлів з розширенням .exe, .scr.

Зазвичай у таких вкладеннях приховано програмне забезпечення для отримання віддаленого доступу до пристрою користувача.

Закликаємо дотримуватися базових правил кібергігієни:

-​ не відкривати підозрілі вкладення,

-​ перевіряти адресу відправника,

- ​не довіряти навіть знайомим контактам без додаткового підтвердження.

Знищена нерухомість – звільнення від плати за землю

Платники податків, земельні ділянки яких використовувалися під знищеними внаслідок російської збройної агресії житловими або нежитловими об’єктами нерухомості, мають право на звільнення від плати за землю. Особливості такого звільнення визначені пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ).

До законодавчих змін абзацом десятим підпункту 69.14¹ ПКУ передбачалося, що плата за землю за такі ділянки не нараховується та не сплачується з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомості, відомості про яку внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (Реєстр майна). Звільнення діяло до останнього числа місяця, у якому зареєстровано право власності на новозбудований об’єкт на цій земельній ділянці або припинено чи скасовано воєнний стан, але не пізніше 1 січня 2026 року.

З 23 жовтня 2026 року набрав чинності Закон України від 09.06.2026 № 4903-IX (Закон № 4903), яким ПКУ доповнено підпунктом 69.14². Водночас нові правила застосовуються з 1 січня 2026 року. Ними передбачено, що земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності не нараховуються та не сплачуються, якщо на них розташовувалися житлові та/або нежитлові об’єкти нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, а відомості про знищені об’єкти та відповідні земельні ділянки внесені до Реєстру майна. При цьому звільнення поширюється лише на площі в межах, установлених ПКУ.

Для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості встановлено такі граничні площі земельних ділянок: у селах – не більше 0,25 га, у селищах – 0,15 га, у містах – 0,1 га.

Для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості, а також юридичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості розмір ділянки, на яку поширюється звільнення, залежить від співвідношення площі нерухомості до площі земельної ділянки. Якщо площа знищеного об’єкта становила не менше однієї третини площі земельної ділянки, звільнення поширюється на всю її площу. Якщо вона була меншою за одну третину – на 50 відс. площі земельної ділянки.

Звільнення діє з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомості згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано право на новозбудований об’єкт на цій земельній ділянці, або до останнього числа місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан в Україні.

Платники, які до набрання чинності Законом № 4903 задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за такими ділянками відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПКУ, мають право відкоригувати нараховані суми за період з місяця знищення нерухомості. Для цього необхідно подати уточнюючі податкові декларації в порядку, визначеному ПКУ.

Податкові повідомлення-рішення щодо плати за землю за зазначені ділянки підлягають скасуванню (відкликанню), а визначені контролюючим органом грошові зобов’язання та податковий борг – анулюванню.

Надміру сплачені суми плати за землю внаслідок скасування податкових повідомлень-рішень зараховуються виключно в рахунок майбутніх платежів із цього податку. Водночас передбачено два винятки: якщо у платника є податковий борг із плати за землю, переплата спрямовується на його погашення; якщо обов’язок сплачувати плату за землю перейшов до іншого суб’єкта у зв’язку зі зміною власника нерухомості відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, кошти за зверненням попереднього користувача можуть бути зараховані в рахунок майбутніх платежів нового користувача. Це можливо за умови відшкодування новим користувачем попередньому суми сплаченої ним плати за землю на підставі висновку контролюючого органу про її розмір.

ПДВ без помилок: коли формувати податкову накладну та розрахунок коригування

Податкову накладну платник ПДВ складає в електронній формі на дату виникнення податкових зобов’язань, засвідчує кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої особи та реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України (ПКУ) строк. Це передбачено п. 201.1 ст. 201 ПКУ. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів чи послуг, а також на суму попередньої оплати (авансу).

Якщо після постачання змінюється сума компенсації вартості товарів чи послуг, зокрема через перегляд цін, повернення товарів або послуг чи повернення попередньої оплати, податкові зобов’язання постачальника та податковий кредит отримувача підлягають відповідному коригуванню. Для цього постачальник складає розрахунок коригування до податкової накладної на дату події, що спричинила зміну, та реєструє його в ЄРПН відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ. Такий розрахунок не може бути зареєстрований пізніше ніж через 1095 календарних днів із дати складання податкової накладної, до якої його оформлено.

Відповідно до п. 5 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкові накладні та розрахунки коригування приймаються до реєстру за умови дотримання вимог ПКУ, законодавства про електронні документи та електронну ідентифікацію, а також установленого порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. Зокрема, передбачено, що платник створює електронні документи у строки та в порядку, визначені законодавством, із заповненням усіх обов’язкових реквізитів і використанням відповідного електронного підпису та печатки за наявності.

Отже, в Електронному кабінеті податкову накладну створюють у періоді виникнення податкових зобов’язань, а розрахунок коригування – у періоді настання події, передбаченої п. 192.1 ст. 192 ПКУ, незалежно від дати направлення цих документів на реєстрацію.

Продаж автомобіля юридичною особою: коли спрощена система залишається доступною?

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право продати транспортний засіб, який обліковується на її балансі. Водночас важливо розрізняти продаж власного основного засобу та здійснення господарської діяльності з продажу транспортних засобів.

Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо юридична особа – платник єдиного податку продає основний засіб, дохід визначається за сумою коштів, отриманих від його продажу. Якщо основний засіб використовувався понад 12 календарних місяців із дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між отриманими коштами та його залишковою балансовою вартістю на день продажу.

До основних засобів належать матеріальні активи, призначені для використання в господарській діяльності платника податків, вартість яких перевищує 20 000 грн, а очікуваний строк корисного використання з дати введення в експлуатацію становить понад один рік або операційний цикл, якщо він довший за рік. Вартість таких активів поступово зменшується внаслідок фізичного або морального зносу. Визначення не охоплює, зокрема, вартість землі, незавершені капітальні інвестиції, автомобільні дороги загального користування, бібліотечні й архівні фонди, невиробничі основні засоби та нематеріальні активи.

Водночас п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ забороняє застосовувати спрощену систему оподаткування юридичним особам, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт або продаж підакцизних товарів, за винятком прямо передбачених ПКУ випадків. До підакцизних товарів належать, зокрема, легкові автомобілі, кузови до них, причепи, напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби для перевезення 10 осіб і більше, а також вантажні транспортні засоби.

Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи може продати транспортний засіб, який є її основним засобом і перебуває на балансі. Однак здійснювати господарську діяльність із продажу підакцизних транспортних засобів, зокрема за видами діяльності класів 45.11, 45.19 та 45.40 КВЕД ДК 009:2010, такі платники не можуть.

Ювілейний подарунок працівнику: чи потрібно нараховувати ЄСВ?

Вартість подарунків, які роботодавець надає працівникам до ювілейних і пам’ятних дат, у тому числі у грошовій або натуральній формі, є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Це пов’язано з тим, що такі виплати належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат у структурі заробітної плати.

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) базою нарахування ЄСВ для роботодавців є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, до складу якої входять основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, зокрема в натуральній формі.

Структуру заробітної плати визначає стаття 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці». До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать, зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, а також грошові та матеріальні виплати, не передбачені законодавством або здійснені понад установлені ним норми. Отже, заохочення працівників до ювілейних і пам’ятних дат відповідають цій складовій заробітної плати.

Водночас статтею 7 Закону № 2464 передбачено, що перелік виплат, на які не нараховується ЄСВ, затверджує Кабінет Міністрів України. Такий перелік визначено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170. Згідно з розділом II Переліку ЄСВ не нараховується на вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників. Однак звільнення від нарахування ЄСВ на подарунки самим працівникам до ювілейних і пам’ятних дат цим Переліком не передбачено.

Таким чином, роботодавець нараховує ЄСВ на вартість безоплатно наданих працівникам подарунків до ювілейних і пам’ятних дат на загальних підставах, незалежно від того, надані вони у грошовій чи натуральній формі.

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали майже 10 млрд грн податкових надходжень

За 10 місяців цього року до місцевих бюджетів громад області надійшло 9 млрд 941,7 млн грн гривень податків і зборів. Ця сума більш як на 1,7 млрд грн перевищує надходження січня-жовтня минулого року. Приріст надходжень становить 21,5%. Планові показники бюджету виконано на 103,5%, бюджети громад додатково отримали майже 336 млн гривень.

Найбільшу частку до загальної суми традиційно приніс податок на доходи фізичних осіб. Його у січні-жовтні надійшло майже 6,9 млрд гривень. Єдиного податку малий бізнес сплатив понад 1,4 млрд гривень. У трійку лідерів також входить плата за землю, якої до бюджету тергромад сплачено 803,7 млн гривень.

Головне управління ДПС у Тернопільській області висловлює вдячність усім платникам за сумлінність та партнерську позицію. Тільки спільні зусилля бізнесу та податкової служби стабільні надходження та сталий розвиток громад.

Понад 8,6 млрд грн єдиного внеску сплатили жителі Тернопільщини за 10 місяців

Упродовж січня-жовтня цього року платники Тернопільської області перерахували до бюджету 8 млрд 620,4 млн грн єдиного соціального внеску. Це на 1,6 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Заплановані показники виконано на 106,4%, бюджет додатково отримав 519,1 млн гривень.

Лише у жовтні надходження ЄСВ склали 980,3 млн грн, що на 39,5% або ж на 277,4 млн грн перевищує показник жовтня 2025 року.

Звертаємо увагу, що своєчасна сплата ЄСВ забезпечує стабільну роботу системи соціального страхування та підтримку мільйонів українців у складні життєві моменти.

Ці кошти є фінансовим фундаментом для виплати пенсій, лікарняних, допомоги по безробіттю, вагітності та пологах, а також інших важливих соціальних видатків.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Першоджерело · Кременецька міська рада (стрічка сайту)