Новини ОДПС

Відпочинок без туристичного збору: пільги для ветеранів війни

Ветерани війни не є платниками туристичного збору відповідно до п.п. «г» п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (ПКУ).

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон № 3551). До ветеранів війни належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни. Розділ III Закону передбачає надання ветеранам пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до ПКУ.

Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначено постановою Кабінету Міністрів України. Посвідчення підтверджує статус ветерана війни та є підставою для надання передбачених законодавством пільг і компенсацій. Отже, для цілей звільнення від сплати туристичного збору ветеранами війни вважаються особи, статус яких визначено Законом № 3551.

Комплаєнс-ризики: як уникнути податкових помилок

Державна податкова служба України продовжує впроваджувати сучасний підхід до управління податковими ризиками – систему комплаєнс-ризиків. Її основна мета – підвищити рівень добровільного дотримання вимог податкового законодавства шляхом своєчасного виявлення, оцінки та мінімізації ризиків.

Ключовим принципом цієї системи є профілактика порушень. ДПС приділяє особливу увагу інформаційно-роз’яснювальній роботі та розвитку партнерських відносин із платниками податків. Такий підхід допомагає запобігати помилкам ще до їх виникнення, а не лише реагувати на вже допущені порушення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 854, якою затверджено Методологію реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), передбачено, що її впровадження не створює нових обов’язків для платників податків. Натомість система забезпечує комплексний підхід до управління ризиками у сфері податкового адміністрування, що сприяє ефективнішому використанню ресурсів та зменшенню кількості податкових порушень.

До основних комплаєнс-ризиків належать ризики реєстрації, подання звітності, декларування та своєчасної сплати податків. Їх аналіз дає змогу своєчасно виявляти можливі невідповідності та надавати платникам необхідні роз’яснення для недопущення порушень.

Щоб мінімізувати податкові ризики, платникам варто своєчасно подавати звітність і сплачувати податки, уважно перевіряти інформацію перед поданням документів, користуватися електронними сервісами ДПС, зокрема Електронним кабінетом, а за потреби – звертатися за консультаціями до фахівців.

Більше інформації – https://tax.gov.ua/baneryi/sistema-upravlinnya-podatkovimi-rizikami.

Контрольовані операції та зміна адреси: куди подавати звіт і повідомлення?

Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, подають до 1 жовтня року, що настає за звітним, подати Звіт про контрольовані операції. Учасники міжнародних груп компаній, які здійснювали такі операції, у цей самий строк подають Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК). Це передбачено п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ). Обидва документи подаються до ДПС в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронну ідентифікацію. Форми та порядки їх складання затверджені наказами Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 та від 31.12.2020 № 839 відповідно.

При зміні місцезнаходження платника податків, що передбачає зміну контролюючого органу, важливо враховувати правила податкового обліку та сплати податків. Відповідно до ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України загальнодержавні податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, за загальним правилом сплачуються за попереднім місцем реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Порядок зміни облікових даних платників податків визначено ст. 66 ПКУ, а процедури зміни контролюючого органу – розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.

Після взяття на облік за новим місцезнаходженням платник податків, на якого поширюється правило сплати за попереднім місцем реєстрації, до кінця бюджетного періоду (календарного року) обліковується з відповідною ознакою. Водночас така ознака не встановлюється для юридичних осіб, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, платників податків – нерезидентів, фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, а також відокремлених підрозділів юридичних осіб – резидентів і нерезидентів.

Отже, платник податку на прибуток, який змінив місцезнаходження зі зміною контролюючого органу, подає Звіт про контрольовані операції та Повідомлення про участь у МГК за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року). Цей порядок не поширюється на платників податку на прибуток – нерезидентів: вони подають зазначені документи за новим місцезнаходженням після взяття на облік у контролюючому органі за новою адресою.

Оренда житла для ВПО: як повернути частину сплачених коштів через податкову знижку

Внутрішньо переміщені особи мають право скористатися податковою знижкою за витрати на оплату оренди житла.

Для її отримання платник має подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Зробити це необхідно до 31 грудня року, наступного за звітним.

До податкової знижки можуть бути включені лише фактично понесені витрати, підтверджені відповідними документами – квитанціями, чеками, платіжними документами або договором, у якому зазначені вартість послуг та строки їх оплати.

Для внутрішньо переміщених осіб право на податкову знижку за оренду житла виникає за умови, що:

- платник та члени його сім’ї першого ступеня споріднення не мають у власності придатного для проживання житла (крім житла на тимчасово окупованих територіях);

- платник не отримує передбачені законодавством бюджетні виплати для компенсації витрат на проживання.

Для підтвердження права на податкову знижку необхідно подати до контролюючого органу за місцем обліку:

- податкову декларацію про майновий стан і доходи;

- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- копію договору оренди житла;

- документи, що підтверджують оплату оренди;

- відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті));

- документи, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, зокрема щодо відсутності, у т. ч. членів сім’ї першого ступеня споріднення, у власності придатного для проживання житла або відсутність виплат на покриття витрат на проживання.

Договір оренди житла має бути укладений у письмовій формі. Саме він підтверджує факт орендних відносин між власником житла та орендарем.

Документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, може бути витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних держадміністрацій щодо не отримання платником податків адресної допомоги для покриття витрат на проживання тощо.

Подати декларацію можна до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку. При зміні адреси проживання або інших персональних даних внутрішньо переміщені особи мають повідомити про це податковий орган шляхом подання відповідної заяви для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Транспортний податок – 2027: що передбачає оновлена декларація

З 1 січня 2027 року запроваджується нова форма Податкової декларації з транспортного податку (Декларація), яка враховує можливість застосування податкових пільг, установлених рішеннями органів місцевого самоврядування.

Податковий кодекс України не передбачає пільг із транспортного податку. Водночас можливість їх запровадження органами місцевого самоврядування передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1191 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 р. № 1330», яка набрала чинності 24 грудня 2024 року.

Суб’єкти господарювання, які користуються податковими пільгами та внаслідок цього не сплачують відповідні суми податків і зборів до бюджету, повинні вести облік таких пільг і відображати інформацію про них у податковій звітності.

В оновленій формі Декларації передбачено окремі графи для зазначення інформації про пільги з транспортного податку, надані рішеннями органів місцевого самоврядування, та сум таких пільг.

Також, з огляду на збільшення обсягу Декларації, її розрахункову частину структуровано та поділено на два розділи: розділ I «Розрахунок податкового зобов’язання», до якого включено розрахунок податкової пільги з транспортного податку, та розділ II «Уточнення податкового зобов’язання».

З новою формою Декларації можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/80357.html

Нова форма Декларації розроблена на виконання положень Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233.

Чи можна уточнити додаток Д2 та поновити від’ємне значення ПДВ

Форму та порядок подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (Порядок № 21). Сума від’ємного значення ПДВ з рядка 21 декларації переноситься до рядка 16.1 наступного звітного періоду. Якщо платник заповнює рядки 19, 20.1 та 21 декларації, він обов’язково подає додаток 2 (Д2) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

У таблиці 1 додатка 2 (Д2) відображають залишок від’ємного значення за відповідними постачальниками з урахуванням коригувань. У графах 2 та 3 зазначають період виникнення від’ємного значення, у графі 4 – індивідуальний або умовний індивідуальний податковий номер постачальника, у графі 5 – місяць і рік складання документа, на підставі якого сформовано податковий кредит.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (ПКУ), показники звітності мають підтверджуватися первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансовою звітністю та іншими передбаченими законодавством документами. Тому неправильне заповнення граф 2-5 додатка 2 (Д2) може свідчити про невідповідність звітності документальним даним. Правомірність від’ємного значення ПДВ визначається з урахуванням документального підтвердження та фактичних обставин господарських операцій.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Якщо встановлено завищення від’ємного значення ПДВ, зокрема зарахованого в рахунок погашення податкового боргу, приймається податкове повідомлення-рішення за формою «В4» (п. 58.1 ст. 58, п. 86.8 ст. 86 ПКУ). Платник має право оскаржити його в адміністративному або судовому порядку. Після узгодження рішення відповідну суму збільшення або зменшення від’ємного значення відображають у рядку 16.3 декларації за період, на який припадає день узгодження, та заповнюють передбачену Порядком № 21 таблицю щодо зміни залишку від’ємного значення за результатами перевірки.

Самостійно виявлені помилки виправляють шляхом подання уточнюючого розрахунку з дотриманням строків давності за ст. 102 ПКУ. Якщо помилки стосуються рядків декларації, до яких подаються додатки, відповідні додатки з уточненими показниками додають до розрахунку. Отже, для виправлення граф 2-5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) подають уточнюючий розрахунок і додаток 2 (Д2) з позначкою «Уточнюючий». Виправлені дані мають відповідати документам, визначеним п. 44.1 ст. 44 ПКУ, та фактичним обставинам операцій.

Водночас подання уточнюючого розрахунку за період, який перевірявся, може бути підставою для документальної позапланової перевірки (п. 50.3 ст. 50, пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). Така перевірка також можлива, якщо платник не подасть уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після складення довідки про електронну перевірку, якою встановлено порушення, крім випадку, передбаченого п. 50.1¹ ст. 50 ПКУ.

Подання уточнюючого розрахунку не звільняє платника від обов’язку відобразити узгоджене податкове повідомлення-рішення за формою «В4»: суму зменшення від’ємного значення ПДВ зазначають у рядку 16.3 декларації за період узгодження рішення, зокрема після завершення адміністративного та/або судового оскарження.

Як повідомити податкову про пошкоджене або знищене майно?

Війна поставила перед бізнесом нові виклики. Водночас законодавство передбачає механізми податкової підтримки для платників, які постраждали внаслідок воєнних дій. ДПС надає практичні роз’яснення щодо доступних можливостей та умов їх застосування.

Актуальна інформація про механізми податкової підтримки для постраждалого бізнесу зібрана на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/biznes-postrajdav-vid-viyni-mehanizmi-podatkovoi-pidtrimki/1043994.html.

Збір за місця для паркування приніс місцевим бюджетам Тернопільщини понад 3,8 млн гривень

З початку року до місцевих бюджетів області надійшло 3 млн 822 тис. грн збору за місця для паркування транспортних засобів.

Це на 37,5% більше очікуваних надходжень, бюджети громад додатково отримали понад 1 млн гривень.

Нагадаємо, що платниками збору є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які відповідно до рішень органів місцевого самоврядування організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів. Водночас законодавство гарантує доступність паркування для людей з інвалідністю. Збір не справляється із площ земельних ділянок, які відведені для безоплатного паркування транспортних засобів водіїв з інвалідністю або водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю.

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів.

Понад 3,6 тис. консультацій: із чим платники Тернопільщини звертаються до Офісу податкових консультантів

Розібратися з нарахуванням податків, знайти потрібну послугу в Електронному кабінеті чи з’ясувати порядок виконання податкових зобов’язань – із такими питаннями платники області звертаються до фахівців Офісів податкових консультантів на Тернопільщині.

Загалом платники отримали в Офісах області 3632 консультації. Найчастіше зверталися фізичні особи – їм надали 1825 консультацій. ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримали 1024 консультації, юридичні особи – 783.

Серед найактуальніших тем – нарахування та сплата податків і єдиного внеску, визначення податкового боргу, користування Електронним кабінетом та отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Окремий напрям роботи – підтримка підприємців. Із лютого 2026 року фахівці Офісів здійснюють супровід грантоотримувачів, надаючи консультаційну допомогу з питань оподаткування для належної реалізації бізнес-проєктів. Особлива увага приділяється також захисникам і захисницям України, які започатковують або розвивають власну справу.

Крім індивідуальних консультацій, фахівці проводять тематичні зустрічі, під час яких роз’яснюють питання реєстрації бізнесу, вибору системи оподаткування, подання звітності, використання електронних сервісів ДПС і залучення грантової підтримки.

Офіційні виторги бізнесу Тернопільщини зросли на понад 19 млрд гривень

У січні-вересні цього року підприємці Тернопільщини провели через реєстратори розрахункових операцій та програмні РРО 91,9 млрд грн виторгів. За аналогічний період торік ця сума становила 72,5 млрд гривень.

Таким чином, обсяги офіційних розрахунків за рік зросли на 19,4 млрд грн, або майже на 27 відсотків.

Збільшилися й місячні обсяги виторгів. Якщо в січні 2026 року через реєстратори та програмні реєстратори провели розрахунків на 8,1 млрд грн, то у вересні ця сума сягнула 12,1 млрд гривень.

Зростання обсягів розрахунків через РРО та ПРРО свідчить про розширення фіскалізованого сегмента торгівлі та послуг. Використання касової техніки дає змогу фіксувати розрахункові операції відповідно до вимог законодавства, а покупцям – отримувати чеки, які підтверджують факт придбання товарів чи послуг.

У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області наголошують на важливості проведення розрахунків через належним чином зареєстровані РРО або ПРРО. Це один із важливих кроків до прозорої роботи бізнесу та рівних умов для всіх учасників ринку.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Першоджерело · Кременецька міська рада (стрічка сайту)