Пам’ті полеглого військовослужбовця Руслана Романюка

Сьогодні, 13 листопада, минає восьма річниця із дня смерті воїна Руслана Романюка.

Народився 29 березня 1977 р. у місті Тернопіль у сім’ї Романюків Галини Серафимівни й Богдана Олександровича.

Після розлучення батьків, коли Русланові було лише кілька місяців, залишився на вихованні бабусі й дідуся, які проживали в селі Білозірка. Там минули його дитячі та шкільні роки.

Згодом вступив до Лановецького училища, де здобував спеціальність тракториста-машиніста. У березні 1995 року закінчив навчання, а того ж року був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України. Служив у розвідувальних військах у місті Славуті Хмельницької області.

У листопаді 1996 року, після завершення служби, повернувся до рідного села, де розпочав трудову діяльність на колгоспному зернотоку.

Із травня 2016 р. пішов захищати Україну, підписавши контракт із ЗСУ. Пройшовши навчання на військовому полігоні Львівщини, був направлений у військову частину міста Маріуполь. Опісля продовжив службу на передовій лінії оборони у військово-морській піхоті. Служив кулеметником. Безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.

У листопаді 2018 боєць планував під час відпустки приїхати в рідне село, але цим планам не судилося здійснитися. На жаль, життя захисника обірвалося під час проходження військової служби.

Вічна і світла пам’ять захиснику!

Першоджерело · Лановецька міська рада (стрічка сайту)