ШАНОВНА ЛОХВИЦЬКА ГРОМАДО!

Знову маємо страшну звістку, яка відгукується болем у наших серцях. За результатами ДНК-експертизи підтвердилася загибель Захисника України Павла Васильовича Бобровського, який тривалий час вважався зниклим безвісти.

12 серпня 2024 року стрілець першого штурмового спеціалізованого відділення Павло Бобровський зник безвісти під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. З того часу, його мати, Світлана Михайлівна, жила у болісному очікуванні. Довгі два роки невідомість не давала спокою, а разом із тривогою жевріла надія, що син повернеться додому живим. Але замість відповіді отримала звістку, з якою неможливо змиритися…

Павло народився 16 січня 1989 року в Краматорську Донецької області. У 1996 році пішов у перший клас. Після закінчення школи вступив до Краматорського вищого професійного училища № 42, де здобув професію кранівника. Згодом працював у бригаді квартирних ремонтів, займався будівництвом. Знайшов себе в роботі ,яка потребувала практичних навичок і наполегливості.

У 2014 році, коли війна прийшла на його рідну Донеччину, Павло добровільно вступив до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» ,який згодом був інтегрований до складу ЗСУ. Брав участь у бойових діях у зоні АТО.

З початком повномасштабного російського вторгнення Павло знову не зміг залишитися осторонь. На початку 2024 року він добровільно повернувся до війська, щоб захищати Україну. Він уже знав, що таке війна, але знову обрав шлях Захисника.

Павло народився у Краматорську, на Донеччині, де й досі триває війна. На жаль, він вже ніколи не зможе повернутися до рідного міста, до знайомих з дитинства вулиць. Свій останній спочинок Захисник знайде на Лохвиччині, у громаді, де живе його мама.

Павло віддав боротьбі за Україну роки свого життя і його доля стала ще одним болючим нагадуванням про ціну, яку українці кожного дня платять за свою свободу. За кожним ім’ям у списку загиблих стоїть людське життя, родина, яка чекала і майбутнє, якого вже не буде…

Лохвицька громада висловлює щирі співчуття матері загиблого Воїна Світлані Михайлівні, його рідним, побратимам та друзям. Немає таких слів, які здатні втамувати біль матері, що втратила сина. Нехай поруч будуть люди, які готові підтримати й розділити цей важкий час. Пам’ять про Павла , його мужність і відданість Україні назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав.

Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України Бобровському Павлу Васильовичу.

Першоджерело · Сайт громади