Стосовно заборони публікації наслідків ворожих ударів

Публікація фото, відео та локацій ворожих ударів у соціальних мережах — це не просто порушення закону, а пряме коригування вогню для ворога. Один неперевірений кадр у мережі може коштувати життів цивільних та військових, а також тягне за собою кримінальну відповідальність. Прагнення першими поділитися новиною в соцмережах під час обстрілів може перетворитися на допомогу окупантам.

Чому фото та відео влучань не потрібно розповсюджувати через соціальні мережі, яку інформацію категорично не можна розголошувати та яке покарання за це передбачено.

1. Чому це критично важливо для безпеки.

Ворог активно використовує відкриті джерела інформації (соціальні мережі, месенджери, офіційні сайти органів влади та медіа) для ведення розвідки.

Публікація фотографій, відео чи детальних текстів одразу після обстрілу дозволяє противнику:

• оцінити точність своїх ударів (чи влучила ракета у ціль);

• визначити географічні координати об'єктів для коригування вогню в режимі реального часу;

• зрозуміти алгоритми роботи та місця розташування наших сил ППО;

• ефективно спланувати повторні атаки для повного знищення об’єктів чи ураження рятувальних служб (подвійний удар).

2. Що саме заборонено публікувати.

Під час проведення роз’яснювальної роботи особливу увагу зосередити на недопущенні поширення у засобах масової інформації, на офіційних вебсайтах, сторінках у соціальних мережах, месенджерах та інших інформаційних ресурсах матеріалів, які розкривають:

• точні місця та характер ураження об’єктів цивільної інфраструктури (назви вулиць, номери будинків, відомі орієнтири, прив’язку до місцевості);

• ступінь пошкодження будівель, споруд, об’єктів критичної інфраструктури та інших важливих об’єктів (це допомагає ворогу оцінити руйнівну силу своєї зброї;

• результати роботи сил і засобів протиповітряної оборони, підрозділів реагування та аварійно-рятувальних служб, якщо такі відомості не підлягають оприлюдненню відповідно до директив Генерального штабу ЗСУ;

• інші відомості, які можуть сприяти противнику в оцінюванні результатів ударів, визначенні пріоритетних цілей та підготовці повторних атак (наприклад, специфіку виробничих процесів уражених підприємств, кількість постраждалого персоналу на об'єкті тощо).

3. Порядок висвітлення інформації

Будь-яке оприлюднення інформації про надзвичайні події воєнного характеру має здійснюватися виключно після офіційного погодження з військовим командуванням або після публікації офіційними джерелами (Генштаб ЗСУ, Міністерство оборони, Офіс Президента України). Текстові повідомлення пресслужб мають бути максимально узагальненими, без деталізації руйнувань та зазначення точних локацій об’єктів.

4. Юридична відповідальність

За несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного стану, передбачено кримінальну відповідальність згідно зі статтею 114-2 Кримінального кодексу України (покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 12 років). Крім того, публікація даних, що допомагають ворогу, може кваліфікуватися як державна зрада або пособництво державі-агресору.

Саме тому неприпустимо поширення інформації, яка може бути використана противником для коригування вогневого ураження, оцінки результатів застосування засобів ураження та планування подальших атак, а також мінімізації ризиків заподіяння шкоди цивільному населенню, об’єктам цивільної інфраструктури та критично важливим об’єктам.

Безпека наших громадян та захист критичної інфраструктури напряму залежать від нашої інформаційної дисципліни.

Першоджерело · Сайт Лозуватської сільської ради