Інформаційна безпека: чому заборонено розкривати місця розташування військових об’єктів

Яку інформацію про військові об’єкти не можна поширювати під час воєнного стану та яка відповідальність передбачена за порушення. У Міноборони роз’яснюють.

Інформаційна безпека є однією з найважливіших складових обороноздатності України. В умовах повномасштабної війни дані про переміщення та дислокацію військових об’єктів і підрозділів перетворюються на зброю у ворожих руках.

Допис у соцмережі, фото з геолокацією або необережне відео можуть становити загрозу безпеці наших захисників і цивільного населення.

Саме тому законодавство України та інші правові акти встановлюють чітку заборону на поширення такої інформації та сувору відповідальність за її порушення.

Що регулює заборону на розкриття чутливих даних?

Основною нормою є ст. 114-2 Кримінального кодексу України, яка стосується зокрема несанкціонованого поширення інформації про рух, переміщення або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Цю статтю було запроваджено у 2022 році для протидії витокам чутливої військової інформації в умовах воєнного стану.

Також діє Наказ Головнокомандувача ЗСУ № 73 від 3 березня 2022 року (зі змінами), який визначає перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності ворога про дії Сил оборони. Цей наказ регулює взаємодію Збройних Сил України та інших складових сил оборони з медіа та встановлює чіткі обмеження на публікацію даних про військові об’єкти.

Додатково застосовуються норми про державну таємницю (Закон України «Про державну таємницю») та статті 328 і 422 КК України, якщо йдеться про відомості, що становлять державну таємницю військового характеру.

Яку інформацію заборонено розголошувати?

Згідно ст. 8 ЗУ «Про державну таємницю», до державної таємниці у сфері оборони може бути віднесено відомості про організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України тощо.

Зокрема, не можна розголошувати:

Місця дислокації військових частин і підрозділів: дійсні найменування, адреси, координати, геолокації, орієнтири, за якими можна встановити місце перебування військових.

Інформацію про переміщення військових: маршрути, напрямки руху, час виїзду або прибуття, місця збору та зосередження.

Фото- та відеоматеріали військових об’єктів: військові частини, штаби, казарми, укріплення, блокпости, фортифікаційні споруди та інші об’єкти оборонного призначення.

Відомості про військову техніку та озброєння: місця перебування, кількість, типи, переміщення, системи ППО, артилерію та інші засоби ураження.

Інформацію про наслідки ворожих обстрілів: фото та відео влучань у військові об’єкти, місця розташування особового складу, пошкодження військової техніки, результати роботи ППО.

Дані, що дають змогу ідентифікувати військовий об’єкт опосередковано: дорожні знаки, назви вулиць, характерні будівлі, панорами місцевості, супутникові зображення, геомітки та інші деталі на фото чи відео.

Інформація може бути небезпечною навіть без зазначення конкретної адреси. Адже поєднання декількох деталей – часу зйомки, особливостей місцевості тощо – може дозволити встановити місце розташування військових.

Коли поширення інформації стає злочином?

Кримінальна відповідальність за поширення забороненої до розголошення інформації настає незалежно від того, чи дійсно ця інформація потрапила до ворога.

Достатньо самого факту її несанкціонованого поширення – умисел охоплює саме розголошення, а не доведений факт співпраці з противником.

Яка передбачена кримінальна відповідальність?

Ст. 114-2 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації, якщо вона не розміщувалася у відкритому доступі Генштабом ЗСУ, Міністерством оборони України, іншими визначеними законом органами або офіційними джерелами.

Стаття складається з трьох частин, кожна з яких передбачає різний рівень суворості покарання за порушення в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частина перша – переміщення зброї в Україну

Поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України – карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Частина друга – розташування військових формувань

Найбільш показова щодо розташування військ об’єктів. Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань (за можливості їх ідентифікації на місцевості) – карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Частина третя – тяжкі наслідки або робота на ворога

Передбачає найсуворішу відповідальність – якщо вищенаведені дії вчинено за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою надання такої інформації державі-агресору, її представникам або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки (за відсутності ознак державної зради або шпигунства) – позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.

Чи стосується заборона соціальних мереж і месенджерів?

Так. Закон не обмежує поняття поширення інформації лише засобами масової інформації. Відомості можуть передаватися через будь-які канали комунікації, зокрема:

Facebook, Instagram, TikTok, Telegram та інші соціальні мережі;

групові й приватні чати, месенджери;

публічні канали, форуми та інтернет-спільноти;

фото-, відео- та стрімінгові платформи;

усне повідомлення стороннім особам, якщо воно фактично призводить до поширення відповідної інформації.

Найбільш небезпечними є публікації в режимі реального часу, адже саме вони дають ворогу можливість швидко скоригувати вогонь і завдати ураження.

Чи можна поширювати інформацію, яка вже є в інтернеті?

Сам факт наявності певних відомостей у соціальних мережах, месенджерах або на інших неофіційних ресурсах не означає, що їх поширення є законним.

Тому не варто копіювати, репостити, пересилати або коментувати дописи з чутливою та неперевіреною інформацією про військові об’єкти. Поширення таких матеріалів може збільшити аудиторію, якій вони стануть доступними, та створити додаткові ризики.

Орієнтуватися необхідно на офіційні повідомлення Генштабу ЗСУ, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших уповноважених державних органів.

Відповідальне ставлення до інформації – це теж форма захисту країни. Дотримання вимог законодавства у цій сфері – це не звичайна формальність, а конкретний внесок у захист наших військовослужбовців та безпеку держави.

За інформацією Міністерства оборони України

Першоджерело · Монастирищенська міська рада — новини сайту (RSS)