Мишоподібні гризуни та заходи боротьби з ними

Мишоподібні гризуни та заходи боротьби з ними.

Мишоподібні гризуни є одними із найнебезпечніших шкідників озимих культур протягом осіннього-зимового періоду. Частіше у сільськогосподарських угіддях області зустрічаються звичайна та гуртова полівки, курганчикова та польова миші. Основними місцями резервації мишоподібних гризунів являються багаторічні трави, особливо люцерна, переважно другого і третього років, хащі бур’янів, лісосмуги, узбіччя доріг тощо, з яких проходить міграція на посіви озимих культур. На території України відомо 38 видів мишоподібних гризунів. Ці дрібні гризуни розміром 7-12 см відрізняються великою плодючістю та при сприятливих умовах розмножуються у великій чисельності; за 5-6 місяців вони можуть заселити 1 млн гектарів. Вони небезпечні і в епідеміологічному відношенні: здатні передавати такі хвороби, як чума, холера, туляремія та інші.

Мишоподібні гризуни поділяються на полівок і мишей.

Полівки живляться переважно трав’янистими рослинами. Розмножуються протягом року, завдаючи великої шкоди сходам зернових, багаторічним травам та іншим культурам.

Миші живляться переважно насінням рослин. Особливої шкоди вони завдають в зерносховищах, посівам зернових культур у період достигання хлібів. Дуже плодючі, протягом року дають декілька приплодів.

Місця проживання гризунів можна розділити на місця резервації та місця розселення.

Місця резервації - лісосмуги, узбіччя доріг, прилягаючі до полів не удоби, скирти. Тут вони в незначній чисельності переживають несприятливі умови, що склалися, частіше всього після збирання врожаю.

А у місця розселення гризуни мігрують в пошуках їжі та кращих умов для розмноження. Посіви озимих культур та багаторічні трави – найбільш зручні місця для полівок і мишей протягом всього вегетаційного періоду.

Всі мишовидні гризуни риють у землі нори, будують в них гнізда, щоб укритися від несприятливих умов погоди, сховатися від хижаків, вигодувати в гнізді потомство.

Гризуни пошкоджують сільськогосподарські культури на протязі всього року, найбільше зернові. Незважаючи на їх невеликий розмір, вони потребують дуже багато їжі. Одна доросла полівка за добу поїдає до 30-40 г зеленої рослинності.

Висіяне насіння миші викопують та поїдають, пізніше пошкоджують молоді стебла і листки. Особливо сильно шкодять в період дозрівання озимих і ярих колосових культур. Вони підгризають соломину у основи, стебло ламається, обгризають колос і вилущують з нього зерно. Частину колосків ховають в нору. При чисельності на 1 га біля 100 полівок втрати врожаю зерна можуть сягати до 50%. Значної шкоди восени, взимку та ранньою весною наносять полівки багаторічним травам – люцерні, конюшині, еспарцету. Вони сильно зривають грунт, пошкоджують кореневу систему, об’їдають стебла і листки. В садах підгризають корені, обгризають кору, від чого молоді дерева часто гинуть.

Заселеність сільськогосподарських угідь мишоподібними гризунами виявляють шляхом підрахунку кількості жилих колоній і нір на 1 га. Обліковують колонії на угіддях із рідкою рослинністю на маршрутах завширшки 10 м та довжиною 1000 м, що складає 1 га. Маршрути прокладають по діагоналі ділянки. Також обліки чисельності мишоподібних гризунів можна проводити на виділених ділянках площею 0,25 га (50×50 м). На них у другій половині дня прикопують та притоптують всі нори, кількість їх підраховують і записують. У першій половині наступного дня на цих же ділянках підраховують і прикопують всі відкриті нори (прикопують для того щоб уникнути помилок при підрахунках відкритих нір). В результаті цього одержують відомості лише про кількість жилих нір на 0,25 га. Одну таку ділянку закладають на кожні 200 – 300 га угіддя. Середню кількість нір (всіх і жилих) підраховують по всіх ділянках, взятих на кожному угідді.

Важливо, що у знижені чисельності мишоподібних гризунів велике значення мають агротехнічні та винищувальні заходи:

- збирання без втрат врожаю в стислі строки з обов’язковим видаленням соломи з поля.

- боротьба з бур’янами на неугіддях в місцях розмноження, де гризуни ховаються від хижаків та птахів, що на них полюють.

- проведена з осені глибока зяблева оранка знищує мишей, особливо молодняк. Плуг руйнує нори, вивертає гнізда, знищує кормову базу - запаси шкідників. Також під час оранки на шкідників полюють хижаки та птахи.

- для обмеження чисельності гризунів їх треба знищувати ще в місцях резервації, не допускаючи розселення на посіви с/г культур.

- проти мишоподібних гризунів (полівок, мишей, ховрахів) застосовують родендициди, як хімічного так і біологічного походження. Зернові принади кладуть безпосередньо в нору і притоптують. Це робиться для того, щоб принади не поїдали хижі птахи та звірі.

- за наявності 2-3 жилих колоній на га на озимих зернових культурах та 3-5 – на багаторічних травах необхідно застосувати зернові принади.

Обирати родентициди необхідно керуючись «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Важливо розуміти, що мишоподібні гризуни здатні до повторного заселення сільськогосподарських угідь, тому для досягнення очікуваного ефекту виникатиме необхідність проведення декількох обробок.

Першоджерело · Новини Нечаянської сільської ради (сайт)