МУЗЕЙ, ДЕ НЕ БУВАЄ ТИХО

Під час відвідин Диканьки, про що розповідалося в попередній публікації, нам пощастило побувати і в сусідньому селі Великі Будища, відомому Народним музеєм українського весілля, що діє під одним дахом з місцевим СБК.

Господарі миттєво допомогли поринути у позаминуле століття, коли одруження молодої пари було в українському селі не просто родинним святом, а масштабною народною драмою, в якій кожен етап мав глибокий символічний і правовий зміст. Тож і всі ми стали не просто глядачами, а безпосередніми учасниками веселого, яскравого дійства. А заступниці голови нашої ТГ Іванні Івашкевичус та водієві автобуса Сергію Бабенко доручили головні ролі ‒ нареченої і нареченого! Впоралися вони із завданням на відмінно, і покидали ми музейне приміщення з піднесеним настроєм, а ще із запашними весільними «шишками» ‒ солодкими обрядовими хлібцями, що символізують продовження роду, плодючості та достатку нової сім’ї. Підкажемо тим, хто ще не знає: своєю формою вони нагадують хвойну шишку (звідси назва) або пташку, що уособлюють пробудження життя та благословення на продовження роду!

Олександр ЗІНЧЕНКО,

пресслужба громади

Першоджерело · Сайт громади