9 листопада – друга річниця від дня смерті Захисника України Миколи Петровича Бойчука

Минає два роки, як зупинилося серце мужнього воїна, люблячого чоловіка, турботливого батька, сина своєї землі – Миколи Петровича Бойчука.
Він народився і виріс у селі Зносичі, тут будував своє життя, працював, створював сім’ю, виховував дітей. Був людиною праці, відповідальності та честі.
Коли Україна опинилася в небезпеці, Микола Петрович не залишився осторонь. Став на захист рідної землі, служив у лавах Збройних Сил України, виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Мав позивний «Вільха» і до останнього залишався вірним військовій присязі.
9 листопада 2024 року в селі Павлівка його серце перестало битися. 14 листопада з військовими почестями Героя провели в останню дорогу та поховали на Алеї Слави в рідних Зносичах.
Два роки… А біль втрати не стає меншим. Не стихає туга в серцях рідних, не минає смуток у тих, хто знав, любив і поважав Миколу Петровича.
Він назавжди залишиться у пам’яті рідних як люблячий чоловік і батько, у пам’яті односельців – як добрий, працьовитий чоловік, а для України – як захисник, який виконав свій обов’язок перед Батьківщиною.
Щоб вшанувати пам’ять загиблого воїна, біля могили Миколи Бойчука зібралися його рідні, виконуюча обов'язки сільського голови Тамара Азізова, староста Зносицького старостинського округу Галина Барановська та жителі громади.У скорботній тиші присутні поклали квіти до пам’ятного знаку та хвилиною мовчання віддали шану Герою, який віддав своє життя за Україну, її свободу та мирне майбутнє.
Пам’ятаємо його мужність, цінуємо його жертовність, схиляємо голови перед його життєвим шляхом.
Світла пам’ять і вічна шана Миколі Петровичу Бойчуку!
Низький уклін за захист України. Щирі співчуття дружині, дітям, рідним і близьким.
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.