Сьогодні Окнянська громада схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу нашого земляка — Понцира Руслана Івановича

Сьогодні Окнянська громада схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу нашого земляка — Понцира Руслана Івановича, який помер 27 жовтня 2026 року під час перебування на стаціонарному лікуванні.
Жителі громади утворили живий коридор шани, щоб із квітами та національною символікою провести Руслана Івановича його останнім шляхом. Віддати останню шану Захиснику прийшли також небайдужі жителі села Гавиноси.
Особливо щемно усвідомлювати, що іноді життєві обставини складаються так, що людина залишається сам на сам зі своїми випробуваннями, не маючи поруч родини та рідних, на яких можна спертися у важку хвилину. На жаль, саме так склалася доля Руслана Івановича. Та сьогодні він не був самотнім у своїй останній дорозі — громада прийшла, щоб віддати йому належну шану, провести з повагою та вдячністю.
Від імені Окнянської селищної ради слова глибокої скорботи та співчуття з приводу втрати висловив заступник селищного голови Павло Прачук.
Заупокійну службу здійснив настоятель Свято-Успенської церкви ПЦУ селища Захарівка протоієрей Роман Косович.
Церемонія прощання завершилася виконанням Державного Гімну України та трикратним салютом. Жовто-блакитний стяг, яким була огорнута домовина Захисника, передали старості села Гавиноси Олексію Кіріці.
Сьогодні ми провели Руслана Івановича в останню дорогу з усіма належними почестями. Його життєвий шлях завершився, але пам’ять про нього залишиться в історії нашої громади.
Висловлюємо щирі співчуття всім, кому болить ця втрата.
Окнянщина втратила ще одного свого сина. Та разом із болем втрати в наших серцях назавжди залишиться вдячність.
Нехай Господь прийме душу Руслана Івановича у Свої обійми та дарує їй вічний спокій.
Вічна шана і вдячність Захиснику України.
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.