Хвилина мовчання: пам'яті 35-річного капітана Олексія Балаби

Щодня о 9:00 Україна вшановує хвилиною мовчання співвітчизників, які загинули у війні проти російських окупантів. Сьогодні згадуємо капітана поліції Олексія Балабу з позивним «Німий».

Олексій народився 9 вересня 1989 року в селищі Олександрівка на Донеччині. Прагнення захищати правопорядок і допомагати людям привело його до Харківського національного університету внутрішніх справ. Під час навчання він зарекомендував себе як відповідальний, старанний і дисциплінований курсант.

У липні 2011 року Олексій розпочав службу в органах внутрішніх справ на посаді слідчого Олександрівського райвідділу. З 2015 року продовжив захищати закон у лавах Національної поліції України. За роки відданої праці обіймав посади слідчого, дільничного офіцера, інспектора сектору реагування патрульної поліції та очолював сектор дізнання в Олександрівському відділенні Краматорського районного управління поліції.

У вільний від служби час Олексій захоплювався спортом — щиро любив футбол та настільний теніс. Поруч із професіоналізмом колеги завжди відзначали його людські якості: щирість, чесність, порядність та готовність першим простягнути руку допомоги.

У травні 2025 року капітан поліції зробив свій свідомий вибір — приєднався до стрілецького батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області, де став інспектором 2-го взводу 1-ї роти.

3 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Катеринівка Краматорського району ворожий безпілотник здійснив скид вибухового пристрою. Це чергове злочинне атакування забрало життя захисника. Олексію Балабі назавжди залишилося 35 років.

З глибоким болем і любов’ю про нього згадує дружина Марія:

«Мій чоловік був найкращим. З великою любов'ю ставився. З ним ми були одним цілим, завжди казали, що ми – дві половинки. Він завжди міг підтримати, підказати. Робив все для нас. З ним жили щасливе життя, мали і надалі жити… скільки планів у нас було, скільки мрій… Дуже любив своїх батьків. Друзям ніколи не відмовляв у допомозі. Мій найкращий. Мені так важко без тебе. Наше кохання – це одне ціле. Воно не закінчилось і ніколи не закінчиться. Воно живе в мені, у кожному спогаді, у подиху вітру, в тиші. Це світло, яке не згасне – навіть після втрати. Бо справжнє кохання не зникає, воно переходить у вічність. Кохаю тебе навічно. Обіймаю крізь світи».

За роки відданої служби Олексій Балаба був відзначений відомчою нагородою Нацполіції та медаллю «15 років сумлінної служби». Посмертно капітана поліції нагороджено відзнакою «За оборону України» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали воїна в рідному селищі Олександрівка. У захисника залишилися дружина Марія, мати Валентина Миколаївна та батько Микола Олексійович.

Світла пам'ять і вічна шана Герою!

Першоджерело · Стрічка новин Олександрівської громади (oleksandrivka-gromada.gov.ua)