Соловарь Дмитро Олександрович

Війна забирає найкращих, найвідважніших і найрідніших. У боях за свободу та незалежність України загинув молодий воїн, відданий своїй справі та присязі – матрос СОЛОВАРЬ Дмитро Олександрович (16.04.1998 р.н.).

Дмитро народився та виріс у місті Краматорську. Тут він закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №17, після чого вступив до Краматорського вищого професійного училища (КВПУ), де здобув мирну та важливу професію зварювальника. Працьовитий і старанний, після завершення навчання він працював за фахом на Новокраматорському машинобудівному заводі (НКМЗ).

18 березня 2025 року Дмитра було призвано на військову службу за мобілізацією Краматорським РТЦК та СП Донецької області. Він мужньо став на захист Батьківщини, обійнявши посаду навідника відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти (військова частина А0216).

Поблизу населеного пункту Горіхове Донецької області, виконуючи бойове завдання, матрос Соловарь виявив стійкість і мужність. З 26 липня 2025 року він вважався зниклим безвісти. Довгі місяці надії змінювалися болісним очікуванням. Згодом, на підставі постанови про ідентифікацію тіла людини від 09.09.2026, виданої Слідчим управлінням ГУНП в Хмельницькій області, особу Захисника було підтверджено.

Датою загибелі Героя вважається 26 липня 2025 року. До останньої хвилини він залишався вірним Військовій присязі на вірність українському народові.

Найтепліші спогади дитинства Дмитра пов'язані з селом Некременне на Олександрівщині, де він проводив багато часу в дідуся Сашка та бабусі Валі. Сьогодні живим лишився лише дідусь, а бабуся вже відійшла у вічність. Саме тому родина ухвалила рішення поховати полеглого Героя поруч із бабусею, на рідній землі.

У страшному, нестерпному горі залишилися мама Інна Олександрівна та батько Олександр Павлович, для яких загибель сина стала найбільшою і непоправною втратою в житті.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, побратимам та всім, хто знав Дмитра. Його світлий образ, мужність і самопожертва назавжди залишаться в пам'яті земляків.

Вічна пам'ять і вічна слава українському воїну-морпіху!

Першоджерело · Стрічка новин Олександрівської громади (oleksandrivka-gromada.gov.ua)