Маємо пам’ятати…

Кожен виліт українських авіаторів в умовах чисельної та технологічної переваги ворога — це подвиг. Завдяки їхній надлюдській мужності, професіоналізму та цілодобовій варті відбиваються масовані ракетні атаки та нальоти ворожих безпілотників. На жаль, бойове небо забирає українських асів, чиї імена назавжди вписуються в історію визвольної боротьби.

11 листопада минають четверті роковини, як захищаючи повітряний простір над нами, залишився у вічному польоті майор бортової авіаційної техніки, інструктор бригадно-транспортної авіації вертолітної ескадрилії ПЕНЬКОВИЙ Віктор Якович (19.07.1978 - 11.11.2022).

Мужній син України народився та зростав у селі Човновиця, разом із братом і п’ятьма сестрами. Він з дитинства плекав мрію стати пілотом і наполегливо йшов до її здійснення. Успішно закінчив школу, затим Київський інститут військово-повітряних сил за спеціальністю Технічна експлуатація повітряних суден і авіадвигунів, а згодом - Державну льотну академію України.

Віктор Якович розпочав службу в одній із бригад авіації ЗСУ у Вінниці. 20 років був бортовим авіаційним техніком-інструктором вертолітної ланки. У 2012-2015 роках виконував місію ООН у Ліберії. У 2015 році брав участь в АТО та ООС. Виконував бойові вильоти, здійснюючи пошуково-рятувальні завдання, перевезення особового складу, вантажів та озброєння. З початку повномасштабної вторгнення російського окупанта ас-авіатор брав активну участь у бойових діях на Донеччині. У складі екіпажу Мі-8 майор Пеньковий успішно виконав 26 бойових вильотів, під час яких випустив 444 некеровані ракети класу «повітря-земля» по колонах і позиціях противника, знищуючи ворожу техніку та живу силу рашистських окупантів. Під час виконання чергового бойового завдання з вогневого ураження противника, ворог збив вертоліт українських захисників з ПЗРК неподалік села Троїцьке на Донеччині. 11 листопада 2022 року незламний Герой пішов у вічний політ, захищаючи Батьківщину від вбивць-окупантів, боронячи спокій рідних, оберігаючи життя нащадків.

За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Віктор Пеньковий був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а вже посмертно отримав орден «За мужність» ІІ ступеня та чергове військове звання підполковника.

Найважчою втрата була для родини: без чоловіка залишилася дружина Світлана, без тата — донька Вікторія і син Максим. Він назавжди залишився не лише захисником України, а й люблячим чоловіком, турботливим татом і людиною великого серця. Пам'ять про чоловіка-Героя дружина увічнила у книзі «Українське колібрі» про його життя і подвиг, як символічний «вічний політ».

Віддаймо шану вдячності Герою, який назавжди залишився взірцем честі, мужності та безмежної любові до своєї справи.

Першоджерело · Стрічка новин Оратівської селищної ради (orativska-gromada.gov.ua)