Маємо пам’ятати…

Криваве жало війни продовжує залишати свій болісний слід через втрати на фронті наших захисників, чиї сміливість і самопожертва дали нам шанс продовжувати жити, працювати, боротися…

11 листопада минають другі роковини світлої пам'яті нашого Героя-земляка АНДРЕЙЦОВА Руслана Васильовича (16.03.1982-11.11.2024).

Народився Руслан у с. Човновиця, де закінчив школу та розпочав трудову біографію у місцевому господарстві трактористом. Одружившись, чоловік переїхав на Київщину у с. Горенка. Разом з дружиною Дариною ростили доньок Мілануу і Єсенію. Руслав працював будівельником у столиці, аж доки руйнівний вихор великої війни не змусив стати у стрій.

5 січня 2023 року він був мобілізований Бучацьким РТЦК та СП до Збройних Сил України. Після проходження військових навчань у Німеччині наш земляк брав участь у бойових діях на Запорізькому та Донецькому напрямах кулеметником у складі 1 стрілецької роти 197 батальйону 124 бригади. Там отримав поранення обох рук. Після лікування і реабілітації Руслан Васильович знову повернувся на фронт. Його бойовий шлях був шляхом честі, відваги й незламної мужності, але, на жаль, коротким. В ході бойового зіткнення із ворогом біля с. Єлизаветівка Покровського району на Донеччині 42-річний воїн героїчно загинув 11 листопада 2024 року.

Ім’я Руслана Андрейцова назавжди залишиться в історії держави серед тих, хто поклав життя на вівтар боротьби заради волі України.

Вічна пам'ять і шана Герою!

Першоджерело · Стрічка новин Оратівської селищної ради (orativska-gromada.gov.ua)