Овруцька міська рада отримала сумну звістку — за результатами ДНК-експертизи підтверджено загибель нашого земляка, жителя села Гошів, Вадима Юрійовича Козаченка

Овруцька міська рада отримала сумну звістку — за результатами ДНК-експертизи підтверджено загибель нашого земляка, жителя села Гошів, Вадима Юрійовича Козаченка, який тривалий час вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання.

Ще одна родина переживає невимовний біль втрати, ще одна надія на повернення рідної людини змінилася гіркою правдою. Важко знайти слова, щоб передати біль тих, хто чекав, вірив і до останнього сподівався почути добру звістку…

Вадим Юрійович народився 4 липня 1993 року в селі Гошів Овруцького району Житомирської області. Тут минули його дитинство та юність. Навчався у Гошівській школі, після закінчення якої вступив до Овруцького ПТУ № 35, де здобув професію електрика.

З 2015 по 2020 рік працював вальником лісу в Ігнатпільському лісництві. Згодом тяжко хворів, однак життєві випробування не зламали його. Вадим не втрачав сили духу, продовжував працювати, брався за будь-яку роботу, адже був працьовитим і звик долати труднощі.

Рідні та близькі пам’ятатимуть його веселим, життєрадісним, доброзичливим, людиною, яка щиро любила життя. Він любив риболовлю, збирання ягід і грибів, природу, умів радіти простим речам. Мав добре серце, завжди підтримував родину, піклувався про маму, сестер і сина. Саме заради найдорожчих людей, заради їхнього майбутнього він став на захист рідної землі.

2 серпня 2024 року Вадима Юрійовича було призвано на військову службу. Він із честю став до лав Захисників України, щоб боронити свободу, незалежність і майбутнє своєї держави, мав позивний «Овруч».

12 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області Вадим зник безвісти.

Відтоді рідні жили очікуванням. Кожен день приносив нову надію, кожна звістка була спробою знайти відповідь на найважливіше запитання: де він, чи живий, чи повернеться додому? Та, на жаль, результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше…

Захисник віддав своє життя за свободу та незалежність України, за мирне майбутнє свого народу. Його життєвий шлях обірвався надто рано, але пам’ять про нього житиме в серцях найрідніших, односельців, земляків і всіх, хто знав його.

Він назавжди залишиться добрим, щирим, усміхненим Вадимом, люблячим сином, братом і батьком, мужнім Воїном, який до кінця залишився вірним Україні.

Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та вся Овруцька громада висловлюють найщиріші співчуття матері Лілії Петрівні, Сестрам Валентині та Інні, сину Івану, дружині Тетяні Олександрівні, усім рідним, близьким Героя. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у глибокій скорботі.

Світла пам’ять Захиснику України!

Вічна шана і вдячність за подвиг.

Низький уклін Герою!

Першоджерело · Овруцька міська рада (RSS сайту)