Дорога в безсмертя: Павлівщина попрощалася із Захисником Олександром Шуміком

Осінній день 28 жовтня 2026 року одягнувся в глибоку скорботу. Павлівська громада провела в останню земну дорогу свого земляка, відважного Захисника України — солдата Олександра Михайловича Шуміка. Його життєвий шлях, що розпочався 27 лютого 1968 року в селі Клопочин, тепер став величною дорогою в безсмертя.

Олександр не встиг створити власну родину, проте у найважчий час став щитом для кожного з нас. Воїн служив стрільцем-помічником гранатометника у військовій частині А7028. Його життя обірвалося у Краматорську на Донеччині внаслідок підступного удару ворожого FPV-дрона.

Остання зустріч із Героєм відбулася під куполами храму Святого Пантелеймона та ікони Казанської Божої Матері в селищі Іваничі. Провести Олександра прийшли рідні, близькі, побратими, духовенство, керівники громади та сотні односельчан, які утворили живий коридор шани.

Зі словами щирого співчуття до присутніх звернувся голова Павлівської громади Андрій Сапожник:

«Війна безжально забирає найкращих... Жодні слова не висушать сліз рідних, але знайте: ми розділяємо цей біль і завжди пам'ятатимемо його сміливість. Низький уклін вам за мужнього захисника України. Нехай Господь дарує Олександру вічний спокій, а вам пошле сили витримати це тяжке горе».

Прощання із Захисником продовжилося біля рідної домівки в селі Клопочин, де народився Олександр, звідки почався його життєвий шлях.

Земля рідного краю прийняла свого Героя під тужливі акорди Державного Гімну України та трикратний військовий салют. Найріднішим людям передали синьо-жовтий Державний Прапор — символ честі, мужності та вірності Батьківщині, за яку Олександр віддав своє велике серце.

Павлівська сільська рада висловлює щирі співчуття родині Олександра Шуміка. Пам'ять про його подвиг житиме вічно.

Герої не вмирають! Вічна слава і спокій нашому Захиснику!

Першоджерело · Павлівська сільська рада — новини сайту