У Підгайцях на новому майданчику пройшов турнір з петанку серед ветеранів

«Навчитися грати в петанк можна за 5 хвилин», — усміхаючись, каже голова спортивного клубу «Новік Титани» Дмитро Дейнека.

Другий турнір поспіль у Підгайцівській громаді команди ветеранів із Нововолинська виборюють головні кубки змагань. Так сталося і цього разу під час турніру з петанку «Сила в об’єднанні», який відбувався на новому, спеціально облаштованому громадою майданчику в селі Підгайці, команда здобула перше та друге місця, а також призовий фонд — майже 7 тисяч гривень.

Петанк об’єднує та допомагає розвиватися

Лідер клубу Дмитро Дейнека розповідає, що досвід гри переймали у ковельських ветеранів — учасників клубу «Сталевий легіон». На запрошення місцевої влади вперше поїхали до них на змагання й одразу посіли призові місця.

Спочатку, однак, не тренувалися, адже більше уваги приділяли вирішенню різноманітних соціальних та юридичних питань у Спілці інвалідів війни та сімей загиблих. Згодом усе ж сформували команду. Тепер раз на тиждень обов’язково збираються, аби пограти та поспілкуватися. У клубі з петанку вже тренуються 25 осіб.

У 2022 році Дмитро добровольцем пішов на війну. У 2023-му отримав складне поранення під Авдіївкою, вісім місяців лікувався та проходив реабілітацію. Попри бажання продовжити службу, повернутися до бойового підрозділу не вдалося. Тож у тилу він став опорою для інших ветеранів та їхніх сімей, зумів організувати дружнє коло однодумців, з якими реалізовує різноманітні проєкти.

На його думку, адаптивний спорт допомагає ветеранам соціалізуватися та мотивує розвиватися. Нині в клубі є вісім ліцензованих учасників, які можуть представляти Україну не лише на національному, а й на міжнародному рівні. Клуб підтримують і місцева влада, і підприємці. Поїздку на змагання до Підгайців, наприклад, профінансувала кондитерська компанія BISCOTTI.

На турнір із петанку до Підгайців приїхали команди з Ковеля — «Сталевий легіон», Луцька — «Сталеві лицарі» та «Рух справжніх», а також із міста Вараш і селища Володимирець, що на Рівненщині, — «Поліські вовки». У змаганнях також взяли участь дві місцеві команди Підгайцівської громади: ветеранська команда «Сила в об’єднанні» та команда працівників Центру культури, туризму, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради.

Змагання традиційно розпочали з вшанування пам’яті загиблих у боротьбі за незалежність України хвилиною мовчання та виконання Державного Гімну України. Привітати учасників приїхав голова Підгайцівської сільської ради Юрій Семенюк.

Він наголосив на важливості розвитку ветеранського спорту на Волині та в громаді. Для цього, за його словами, облаштували спеціальне поле, на якому можуть одночасно грати до 12 команд. Він побажав учасникам цікавої гри та заслуженої перемоги.

«Сталевий легіон»: від Волині до чемпіонату світу

«Ковельський грузин» — так жартівливо називають Гіоргі Кирію товариші по команді з петанку, у якій він грає близько двох років. Їхній клуб «Сталевий легіон» став першим в Україні та світі клубом, у якому грають ветерани в петанк. Вони започаткували цей рух на Волині, навчили грати сотні ветеранів війни, учасників бойових дій та чинних військовослужбовців. Тричі команда клубу ставала чемпіоном України з петанку, а четверо ковельчан представляли збірну України на чемпіонаті світу з петанку в Марселі. Нині в клубі «Сталевий легіон» — 15 гравців.

Гіоргі Кирія приїхав на Волинь дев’ять років тому до родичів, а залишився назавжди. У Ковелі створив сім’ю, працював, а коли розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ, 24 лютого 2022 року став на захист України. Він знав про війну не з чужих слів, адже у 2008 році проходив військову службу в грузинській армії під час російсько-грузинської війни. Тоді до захисту Грузії мобілізували 90% чоловіків країни. Каже, що порівнювати ці два досвіди неможливо: у Грузії воювали автоматами, а в Україні — це технологічна війна з дронами та іншими видами зброї. У боротьбі головне — бойовий дух, тому після років життя в Україні він розумів, куди і з ким іде воювати.

За час служби у 100-й ОМБр двічі отримував важкі поранення. Під час другого поранення, у квітні 2024 року, втратив ногу. Після реабілітації та протезування дізнався, що в петанк можуть грати всі — навіть люди з тяжкими ампутаціями.

«Коли я граю, я відпочиваю. Цей вид спорту дуже допомагає й об’єднує ветеранську спільноту, покращує адаптацію, спілкування. За два роки завдяки турнірам у мене є друзі та знайомі ветерани з усієї України», — ділиться емоціями Гіоргі.

Спорт як простір повернення до цивільного життя

Поки на майданчику тривали перші етапи гри, поруч, на стадіоні, тренувалися юні підгайцівські футболісти. До гурту разом із донечкою підійшов чинний військовослужбовець Андрій Ліщина. Усміхаючись, розповідає, що він корінний житель Підгайців. В останній день відпустки прийшов повболівати за сина й був приємно здивований розвитком спортивної інфраструктури в рідному селі.

Від початку війни Андрій служив у 50-му батальйоні 100-ї бригади на посаді начальника групи цивільно-військового співробітництва. Прослужив два роки, але повернувся, щоб доглядати батька з інвалідністю. У травні цього року термін бронювання закінчився, тож його вдруге мобілізували просто на вулиці. Нині служить в одному з батальйонів 158-ї бригади та відповідає за військову підготовку новобранців.

Роботу з ветеранами в громаді оцінює позитивно. Зазначає, що кожен повертається з війни з різним досвідом і травмами, тому спілкування зі своїми допомагає повернутися до цивільного життя, знайти середовище, де можна проводити час із користю та інтересом.

«Душа — відпочиває»: нові захоплення після поранення

Василь Мотько з команди «Поліські вовки» приїхав із селища Володимирець, що на Рівненщині. Каже, що це його перші офіційні змагання з петанку. А ще він активно грає в настільний теніс та їздить на турніри Україною.

До служби у війську Василь готувався морально та фізично, тож, коли отримав повістку, пішов без вагань. Підготовку проходив за кордоном і потрапив у дуже вмотивований та дружній колектив, який нищив ворога на передовій. Після чотирьох місяців штурмів у районі Бахмута отримав важке поранення і втратив руку.

Аби знайти заняття для душі, почав грати в настільний теніс. Петанк уперше спробував пів року тому, а нині разом з іншими ветеранами збирається грати раз на тиждень. Найбільше йому подобається, що це спокійна гра, у якій потрібно бути врівноваженим, зосередженим та обдумувати кожен крок.

«Душа — відпочиває!» — каже Василь.

Окрім участі у змаганнях, рівненчани приїхали подивитися, який майданчик облаштували в Підгайцях, щоб перейняти досвід. Адже поки грають на траві, а це трохи складніше, ніж на покритті з дрібного відсіву.

Перемога не лише в рахунку

Чотири години гри, що складалася з п’яти етапів по 45 хвилин кожен, пролетіли миттєво. Перерви на каву, чай та обідній перекус ставали часом для активних розмов і жартів. Серед учасників не було жодної напруги — лише взаємоповага та щирі побажання успішної гри перед початком кожного спарингу.

Директорка Центру культури, туризму, молоді та спорту Підгайцівської громади Тетяна Ковжук спільно з командою організаторів — ветеранами Вадимом Жуком, Тетяною Тирилюк та Олександром Мельником — підбили підсумки змагань і відзначили переможців.

Перше та друге місця турніру «Сила в об’єднанні» вибороли ветерани клубу «Новік Титани» з Нововолинська, третє місце посіла луцька команда «Рух справжніх».

І поки на майданчику змагалися за кубки, поза грою народжувалося значно важливіше — нові знайомства, міцніша ветеранська спільнота та відчуття, що поруч завжди є ті, хто розуміє.

Більше фото тут: https://www.facebook.com/share/p/19jTQyFuL7/

Першоджерело · Підгайцівська сільська рада (RSS сайту)