Організація навчання під час затяжних тривог? Як ЗЗСО адаптуватися до нових умов за рекомендаціями МОН

Сьогодення висуває жорсткі вимоги до української системи освіти. Безпека дітей та вчителів залишається безумовним пріоритетом, проте не менш важливим завданням є збереження якості та безперервності навчання.

У відповідь на виклики часу Міністерство освіти і науки України розробило детальні методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в умовах тривалих і повторюваних повітряних тривог відповідно до Листа МОН № 1/19575 від 11.09.2026 року та оновленого Протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2026 року.

Головний принцип нових підходів — гнучкість, автономія ЗЗСО та готовність до будь-яких сценаріїв. Закладам освіти пропонується перебудовувати свою роботу так, щоб укриття ставало безпечним простором для здобуття знань, а не просто місцем очікування відбою.

1. Безпека понад усе, але без універсальних шаблонів

МОН чітко наголошує- єдиної моделі для всієї країни не існує. Безпекова ситуація у прифронтових регіонах та в тилових областях суттєво відрізняється.

Згідно з Постановою Кабміну № 1092 від 4 вересня 2026 року, повітряні тривоги диференціюються за рівнями небезпеки:

• Жовта зона (дронова загроза/БПЛА): Небезпека може тривати годинами. Навчання у звичайних кабінетах призупиняється негайно, і всі учасники освітнього процесу переходять до безпечної зони.

• Червона зона (ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза): Найвищий рівень швидкісної загрози, що вимагає миттєвої евакуації до сховища за заздалегідь відпрацьованим планом.

Для закладів освіти діє непохитна норма- під час будь-якого сигналу уроки у звичайних класах зупиняються. Проте рішення, чи навчати дітей безпосередньо у сховищі під час багатогодинної атаки БПЛА, покладено на внутрішній алгоритм ЗЗСО з урахуванням психоемоційного стану учнів.

Міністерство освіти і науки України спільно з МВС зазначають- керівник ЗЗСО несе персональну відповідальність за безпеку дітей та працівників, а також за належну організацію евакуації під час повітряних тривог. Тому кожен ЗЗСО самостійно ухвалює рішення про формат навчання — очний, дистанційний чи змішаний.

Ключовим фактором є наявність облаштованого сховища та його місткість:

• Якщо захисна споруда не здатна вмістити всіх учнів та персонал одночасно, керівництво ЗЗСО зобов’язане запровадити ротаційну модель (наприклад, навчання у декілька змін або чергування тижнів очного та онлайн-навчання).

• Абсолютний пріоритет для очного відвідування надається учням 1–4 та 5 класів, адже для наймолодших здобувачів освіти соціалізація та живий контакт із учителем є критично важливими.

2. Сценарії дій під час тривог - чіткі алгоритми

Для уникнення хаосу ЗЗСО мають розробити та протестувати декілька чітких алгоритмів дій залежно від часу оголошення небезпеки:

2.1. Ранкова тривога (до початку занять)

Закладам рекомендовано встановити так званий «контрольний час» (наприклад, 8:30 або 09:00 — за рішенням педагогічної ради):

• Якщо в цей момент лунає сирена, навчальний день автоматично розпочинається в дистанційному форматі.

• Якщо відбій оголошують упродовж визначеного часу (наприклад, до 10:30), ЗЗСО може ухвалити рішення про повернення учнів до класів для відновлення очних уроків із другого або третього періоду та змін.

2.2. Тривога під час уроків

Усі учасники освітнього процесу негайно спускаються в укриття. Далі події розвиваються за одним із двох сценаріїв:

1. Укриття пристосоване для занять. Освітній процес продовжується безпосередньо у сховищі. Уроки можуть бути Комбінованою моделлю організації освітнього процесу, а замість вивчення нового складного матеріалу вчителям радять проводити інтерактивні заняття, психологічне розвантаження або повторення пройденого.

2. Сховище затісне для навчання. Час в укритті використовується для виховної роботи, надання психологічної підтримки, настільних ігор чи перегляду пізнавальних матеріалів. Втрачені уроки згодом компенсуються за рахунок асинхронного навчання.

3. Заборона «подвійних» уроків та розділення потоків

Однією з найважливіших інновацій у рекомендаціях стала категорична заборона на проведення так званих паралельних або «подвійних» уроків.

Педагог не повинен одночасно намагатися працювати з дітьми у фізичному класі та транслювати цей же урок через Zoom чи Teams для тих, хто навчається з дому. Такий підхід виснажує вчителя і суттєво знижує якість сприйняття матеріалу обома групами учнів.

Натомість ЗЗСО пропонується:

• Чітко розділяти потоки;

• Виділяти окремих учителів для дистанційних класів;

• Переводити частину занять в асинхронний режим із використанням якісних освітніх платформ.

4. Робота в укриттях, психологічний комфорт та зонування

Перебування у замкненому просторі під час загрози — це завжди стрес. Експерти освітнього порталу «Нова українська школа» наголошують на важливості правильного облаштування сховищ.

Рекомендується:

• Здійснювати візуальне зонування простору за допомогою ширм, мобільних дошок чи кольорового маркування, щоб різні класи не заважали один одному.

• Забезпечити мінімальний набір для психологічного розвантаження (килимки, подушки, антистрес-іграшки).

• Тримати під рукою автономні джерела світла та заздалегідь завантажені навчальні матеріали на випадок зникнення зв'язку та електроенергії.

Відповідальність та пріоритети

Сам факт ворожого обстрілу не є провиною адміністрації ЗЗСО. Проте якщо під час розслідування буде виявлено халатність (відсутність інструктажу, зачинене укриття, ігнорування сирен чи незабезпеченість евакуаційного шляху), керівник несе дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Створення гнучкого розкладу та готовність миттєво змінювати формат навчання — це нова реальність українських педагогів. Завдяки чітким орієнтирам від МОН України ЗЗСО отримують необхідні інструменти для адаптації. Головне — пам'ятати: наздогнати навчальну програму завжди можливо, а безпека та ментальне здоров'я дітей є неповторними цінностями.

Першоджерело · Плужненська сільська рада (новини сайту)