Усиновлення дитини: хто має право та що потрібно знати

Кожній дитині важливо мати поруч дорослих, які піклуються про неї. Усиновлення — це одна з можливостей дати сім’ю тим дітям, які її потребують.

Усиновлення — це прийняття дитини у свою сім'ю на правах дочки чи сина.

Ця процедура відбувається на підставі рішення суду.

Виняток — якщо дитина є громадянином України та проживає за кордоном, а усиновити її бажає громадянин України. У такому разі усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.

Хто може стати усиновлювачем, які є обмеження та які правові наслідки цього кроку — розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

Вимоги за віком

Усиновити можна дитину до 18 років. Повнолітню — у виняткових випадках.

Усиновлювачем може бути дієздатна людина, яка:

не молодша 21 року (виняток, якщо це родич дитини)

старша за дитину щонайменше на 15 років. Для усиновлення повнолітнього — щонайменше 18 років.

Хто не може бути усиновлювачем

Людина, яка:

обмежена у дієздатності або визнана недієздатною

позбавлена батьківських прав (якщо їх не поновили)

зловживає алкоголем або наркотиками

не має постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу)

за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду

вчинила домашнє насильство, насильство за ознакою статі та була притягнута до адміністративної відповідальності за його вчинення.

Повний перелік визначений у ст. 212 Сімейного кодексу України.

Згода на усиновлення від батьків

Батьки мають надати вільну та безумовну згоду на усиновлення дитини. Якщо батьки неповнолітні, додатково потрібна згода їхніх батьків.

Згоду можна надати лише після того, як дитині виповниться 2 місяці.

Вона оформлюється письмово та засвідчується нотаріусом.

Батьки можуть відкликати свою згоду до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Коли можливе усиновлення без згоди батьків

Першоджерело · Стрічка новин Пустомитівської громади