УСИНОВЛЕННЯ ДИТИНИ: ХТО МАЄ ПРАВО ТА ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ

Кожній дитині важливо мати поруч дорослих, які піклуються про неї. Усиновлення — це одна з можливостей подарувати сім’ю дітям, які її потребують.

Усиновлення — це прийняття дитини у свою сім’ю на правах дочки чи сина.

Ця процедура здійснюється на підставі рішення суду.

Виняток становить випадок, коли дитина є громадянином України та проживає за кордоном, а усиновити її бажає громадянин України. У такому разі усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.

Хто може стати усиновлювачем, які існують обмеження та які правові наслідки має цей крок — розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

Вимоги за віком

Усиновити можна дитину віком до 18 років. Повнолітню особу — у виняткових випадках.

Усиновлювачем може бути дієздатна особа, яка:

досягла 21 року (виняток — якщо усиновлювач є родичем дитини);

старша за дитину щонайменше на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці має становити щонайменше 18 років.

ХТО НЕ МОЖЕ БУТИ УСИНОВЛЮВАЧЕМ

Усиновлювачами не можуть бути, зокрема, особи, які:

обмежені в дієздатності або визнані недієздатними;

позбавлені батьківських прав, якщо їх не поновлено;

зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;

вчинили домашнє насильство або насильство за ознакою статі, за що до них було застосовано адміністративне стягнення.

Повний перелік визначено у ст. 212 Сімейного кодексу України.

ЗГОДА НА УСИНОВЛЕННЯ ВІД БАТЬКІВ

Батьки мають надати вільну та безумовну згоду на усиновлення дитини. Якщо батьки неповнолітні, додатково потрібна згода їхніх батьків.

Згоду можна надати лише після досягнення дитиною двомісячного віку.

Вона оформлюється письмово та засвідчується нотаріусом.

Батьки можуть відкликати свою згоду до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

КОЛИ МОЖЛИВЕ УСИНОВЛЕННЯ БЕЗ ЗГОДИ БАТЬКІВ

Усиновлення без згоди батьків можливе, якщо вони:

невідомі;

визнані безвісно відсутніми;

визнані недієздатними;

позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;

протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім’ю, а запис про них у Книзі реєстрації народжень зроблено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.

Суд також може дозволити усиновлення без згоди повнолітніх батьків, якщо вони понад шість місяців без поважних причин не проживають із дитиною, не виявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують і не утримують її.

ЗГОДА НА УСИНОВЛЕННЯ ВІД ДИТИНИ

Згода дитини на усиновлення потрібна, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Форма надання згоди має відповідати віку та стану здоров’я дитини.

Дитину мають поінформувати про правові наслідки усиновлення.

Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

РОЗГЛЯД СПРАВИ В СУДІ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ

Подати заяву про усиновлення може лише особа, яка бажає усиновити дитину. Подання заяви через представника не допускається.

Заяву можна відкликати до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Суд враховує істотні обставини, зокрема стан здоров’я та матеріальне становище усиновлювача, його сімейний стан, умови проживання, ставлення до виховання дитини та інші обставини.

Якщо всі необхідні умови дотримані, суд ухвалює рішення про усиновлення дитини.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду.

ПРАВОВІ НАСЛІДКИ УСИНОВЛЕННЯ

З моменту усиновлення:

припиняються особисті та майнові права й обов’язки між дитиною та її біологічними батьками, а також між нею та іншими родичами за походженням;

виникають взаємні особисті та майнові права й обов’язки між дитиною (а згодом — між її дітьми та онуками) та усиновлювачами і їхніми родичами — такі самі, як між рідними батьками та дітьми.

Суд може дозволити зберегти правові зв’язки дитини з її біологічними родичами (наприклад, бабою чи дідом), якщо це відповідає інтересам дитини.

Якщо один із батьків дитини помер або був визнаний судом недієздатним, а другий після розірвання шлюбу одружився повторно і його новий чоловік або дружина бажає усиновити дитину, баба, дід, рідні брати та сестри дитини з боку померлого або недієздатного з батьків можуть звернутися до суду з проханням зберегти правовий зв’язок із дитиною.

Повний перелік правових наслідків усиновлення визначено у ст. 232 Сімейного кодексу України.

Першоджерело · Стрічка новин Путивльської громади