Жовтень пам’яті: у сумні роковини Радивилівська громада схиляє голови перед полеглими Захисниками України

Жовтень — місяць, у якому для багатьох родин Радивилівської громади назавжди закарбувався біль непоправної втрати. У різні роки цього місяця на війні з російськими окупантами загинули наші земляки — воїни, які стали на захист України, її свободи й незалежності.
Сьогодні, у роковини їхньої загибелі, ми з глибокою скорботою згадуємо тих, чиї життя обірвала війна. Кожен із них мав власну історію, мрії, плани, родину, людей, які чекали вдома. Та коли країна потребувала захисту, вони стали до лав українського війська і до останнього залишилися вірними військовій присязі.
У жовтні громада вшановує пам’ять:
• Андрія КАРПЕНКА — молодшого сержанта, навідника танка, який загинув 1 жовтня 2022 року на Херсонщині.
• Юрія ВИСОЦЬКОГО — солдата, який поліг 12 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку.
• Ростислава ГАВРИЛЮКА — молодшого сержанта, командира єгерського відділення, який загинув 14 жовтня 2023 року на Луганщині.
• Романа ЧУЧАКА — молодшого сержанта, командира десантно-штурмового відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, який загинув 17 жовтня 2023 року поблизу Бахмута.
• Андрія КУРІЧА — військовослужбовця Збройних сил України, який загинув 19 жовтня 2024 року на Курщині.
• Олександра ІСЮКА — матроса, водія взводу морської піхоти, який поліг 19 жовтня 2024 року на Донеччині.
• Миколу ОВЕРЧУКА — солдата єгерської роти, який загинув 30 жовтня 2023 року на Луганщині.
• Віталія ШИШАЛЮКА — військовослужбовця з позивним «Джміль», який загинув 11 жовтня 2024 року на Донеччині.
• Дениса ГОРІНОВА— солдата, оператора безпілотних літальних апаратів, який загинув 27 жовтня 2024 року на Покровському напрямку.
• Олександра ГЕРМАНЮКА — військовослужбовця, який загинув 10 жовтня 2025 року на Харківщині.
• Руслана МЕЛЬНИКА— солдата, жителя Бугаївки, який загинув 30 жовтня 2023 року поблизу Бахмута. Його загибель підтвердили лише в липні 2026 року.
• Миколу КУТАСЕВИЧА — солдата, жителя Підзамчого, який загинув 18 жовтня 2025 року на Донеччині.
За кожним іменем — людське життя, родинна історія, нездійснені мрії та невимовний біль тих, хто втратив найдорожчих. У когось залишилися дружина й діти, у когось — батьки, рідні, брати, сестри. Для них ці дати ніколи не стануть звичайними днями календаря.
Висловлюємо щирі співчуття родинам, близьким і побратимам полеглих Захисників. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед мужністю та жертовністю наших земляків.
Їхні імена назавжди вписані в історію боротьби українського народу за свободу. Ми пам’ятаємо ціну, якою виборюється незалежність України. І пам’ятатимемо кожного.
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.