РУЖИНСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ВІКТОРА МИКОЛЮКА

Сьогодні, 31 жовтня 2026 року, Ружинська громада з глибоким сумом та болем у серці попрощалася із Захисником України, жителем села Бистрик МИКОЛЮКОМ ВІКТОРОМ ПЕТРОВИЧЕМ, життя якого обірвалося 24 жовтня 2026 року.

Жителі громади створили живий коридор шани, схиливши голови перед воїном, який із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі. Зі сльозами на очах, квітами та молитвами земляки зустріли Захисника, який назавжди повернувся додому.

Віктор Петрович народився 10 лютого 1970 року в селі Бистрик, де минули його дитинство та юність, тут він працював, створив сім’ю, виховав двох синів. Був працьовитою, відповідальною людиною, люблячим чоловіком і турботливим батьком, для якого родина завжди була найбільшою цінністю.

25 лютого 2022 року Віктор Миколюк став до лав Збройних Сил України. Служив у 50-му окремому ремонтно-відновлювальному полку, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок.

Особливо щемливо сьогодні звучать слова, які колись написав Віктор Петрович:

«Чи боюсь я смерті? Ні, не боюся, одне лиш страшно — це залишити своїх рідних в цьому жорстокому світі…»

У цих словах — уся його любов до родини, турбота про найдорожчих людей, заради яких він жив і яких прагнув захистити.

Сьогодні рідні, близькі, друзі, побратими та односельці з невимовним болем провели Віктора Петровича в останню земну дорогу.

Висловлюємо співчуття рідним і близьким Віктора Петровича.

Жодні слова не здатні втамувати біль непоправної втрати, але світла пам’ять про Миколюка Віктора Петровича назавжди житиме в серцях тих, хто знав, любив і поважав його.

Він назавжди залишиться частиною історії рідного села та всієї Ружинської громади.

Вічна пам’ять і шана Захиснику України Віктору Миколюку.

Першоджерело · Ружинська селищна рада