Володимир Паєвський: три роки без мужнього захисника України

27 жовтня минають треті роковини від дня загибелі нашого земляка, мужнього захисника України — Паєвського Володимира Анатолійовича.

Володимир народився 24 жовтня 1971 року в селі Калинівка. Після закінчення Липівської загальноосвітньої школи здобув професію зварювальника. Відслуживши строкову службу в армії, працював трактористом. Він був людиною праці, яка вміла цінувати свою справу й ніколи не боялася труднощів.

Земляки та колеги пам’ятають Володимира як енергійного, життєрадісного й надзвичайно працьовитого чоловіка, справжнього майстра своєї справи. Він завжди був готовий допомогти тим, хто цього потребував, не чекаючи нічого натомість. Саме за такі людські якості його поважали й цінували.

Найбільшим скарбом у житті Володимира була родина. Разом із дружиною Людмилою він виховав двох дітей — сина Руслана та доньку Анастасію. Для них був люблячим батьком, надійною опорою та прикладом працьовитості, відповідальності й гідності.

Коли Україна потребувала захисників, Володимир не залишився осторонь. 17 жовтня 2022 року він став на захист суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. Пройшов військову підготовку, зокрема навчання за кордоном, і вирушив виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною.

27 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Червона Криниця Запорізької області життя Володимира Паєвського обірвалося.

Йому було 52 роки.

Він прожив життя, сповнене праці, турботи про близьких і відповідальності за тих, хто поруч. Міг би ще багато років бути поряд із дружиною, радіти успіхам дітей, бачити, як змінюється світ навколо, і просто насолоджуватися звичайними родинними днями. Але війна забрала цю можливість, залишивши рідним біль утрати, який неможливо втамувати словами.

Володимира поховали в селі Бубнівка. Та його пам’ять залишилася не лише в рідних і близьких. Вона живе у спогадах земляків, у вдячності людей, заради безпеки яких він став до лав захисників, і в пам’яті громади, частиною якої він був.

Минають роки, але подвиг українських воїнів не має терміну давності. Ми пам’ятаємо тих, хто віддав життя за свободу нашої країни, і схиляємо голови перед їхньою мужністю.

Володимир Паєвський назавжди залишиться в наших серцях працьовитою, щирою людиною, люблячим чоловіком і батьком, мужнім воїном, який до кінця залишився вірним Україні.

Світла пам’ять нашому землякові. Щирі співчуття рідним і близьким Героя.

Першоджерело · Новини Сатанівської громади (сайт ради)