Вічна і світла пам’ять Герою!

Сінявін Олександр Валерійович народився 19.06.1980р. у місті Монастирище на Черкащині. Саме тут минули його дитячі роки, навчався у місцевій школі та Монастирищенському ВПУ №5. Згодом працював у Києві, де зустрів своє кохання — дружину Людмилу. У 2009 році вони створили щасливу родину, а невдовзі у них народилася донечка Софійка. У 2011 році сім’я переїхала до с.Стодульці, коли в родину прийшло страшне захворювання дружини. Олександр став надійною опорою для коханої, виховував однорічну донечку та важко працював, аби забезпечити сім’ю у найважчі часи. Його відданість рідним була безмежною. З перших днів повномасштабного вторгнення, Олександр без вагань пішов добровольцем до військкомату. Вже 22 березня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Олександр мужньо боронив нашу землю у складі легендарної 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади (79 ОДШБр). Захищаючи нашу свободу, він отримав важкі бойові травми. За його життя боролися лікарі у Дніпрі, в лікарні Мечникова. Попереду була довга і виснажлива реабілітація. На жаль, травми виявилися надто важкими. 5 листопада 2024 року серце Олександра зупинилося вдома. Життя не раз випробовувало Олександра на міцність. Він залишався Героєм до останнього подиху — і в цивільному житті, і на полі бою. Похований Сінявін Олександр в с.Стодульці. Щирі співчуття рідним та близьким. Пам’ятаємо. Любимо. Шануємо. Вічна пам’ять Герою.

Першоджерело · Сайт Северинівської громади