Вічна і світла пам’ять Герою!

Сьогодні, чотири роки від загибелі Сергія Ситника.
Ситник Сергій Григорович народився 15.07.1984р. в с. Северинівка. Дитинство його минуло серед мальовничих подільських краєвидів, де він спершу виховувався у Северинівському дитячому садочку, а згодом навчався у місцевій школі, закінчивши 9 класів.
Ще змалку Сергій вирізнявся добротою, щирістю та надійністю. Серед однокласників і друзів користувався заслуженим авторитетом як чуйний товариш, готовий завжди прийти на допомогу. Він захоплювався спортом, любив музику, грав на гітарі та брав участь у місцевих музичних конкурсах. Сильною рисою його характеру була незламна воля до перемоги, здатність долати труднощі та йти вперед навіть тоді, коли здавалося, що сил уже не залишилося.
Справою всього його життя стало будівництво. Своє покликання Сергій знайшов під час навчання у Барському будівельному коледжі, де опанував професію електро-зварювальника та став справжнім майстром своєї справи. Він мав рідкісний талант бачити складні схеми й конструкції, легко виконував найскладніші будівельні розрахунки. Попереду було ще багато задумів, планів і мрій, які він прагнув втілити в життя.
Та війна змінила все. На початку повномасштабного вторгнення Сергій був призваний до лав Збройних Сил України. Затишний дім змінили окопи та бліндажі, улюблену гітару – автомат, а робочий комбінезон – військова форма. Він залишив у дома найдорожчих людей – родину, донечок і синочка, та поруч із ним з’явилися бойові побратими, з якими він розділив нелегкі воєнні будні.
Наш захисник, солдат, вірний Військовій присязі та українському народові, мужньо виконуючи свій обов’язок, захищаючи український народ, незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії РФ, загинув під час артилерійського обстрілу 01.11.2022 року в Донецькій області, Покровському районі, н.п. Новомихайлівка.
Похований Герой у рідній Северинівці, на місцевому кладовищі. Його відхід став важкою, незагоєною раною для матері, родини, друзів та всіх, хто його знав і любив.
Та Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях, у спогадах рідних, у мирному небі, яке виборювали ціною власного життя.
Світла пам’ять про Сергія Григоровича Ситника назавжди залишиться у серцях земляків як про добру, щиру, працьовиту людину, люблячого батька, надійного друга та мужнього Захисника України.
Пам’ятаємо. Любимо. Шануємо. Вічна пам’ять Герою.
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.