Прощання з військовим Олександром Полярушем

Шумська громада з глибоким сумом провела в останню дорогу свого земляка – мешканця села Цеценівка, солдата Поляруша Олександра Петровича, 1987 року народження.

Олександр виріс у селі Цеценівка. Останні роки проживав з мамою, допомагав по господарству, їздив на заробітки. Був призваний до лав Збройних Сил України у 2024 році, віддано та мужньо виконував військовий обов'язок із захисту суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Він служив водієм автомобільного взводу роти вогневої підтримки штурмового батальйону.

Із листопада 2025 року військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Після проведення необхідних ДНК-експертиз загибель Захисника підтвердили офіційно. Загинув Олександр Поляруш 26 листопада 2025 року поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області під час виконання бойового завдання.

Під пронизливі звуки сирен жителі громади живим коридором зустріли полеглого Захисника на центральному шляху при в’їзді до Шумської громади з боку Кременця. Священнослужителі відслужили панахиду та помолилися за упокій душі воїна, який пожертвував власним життям заради майбутнього нашої держави. Квітами та сльозами провели кортеж з тілом Героя в останню дорогу до рідного села.

У Свято-Георгіївській каплиці села Цеценівка звершили чин похорону. Поховали Захисника на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями. Мамі загиблого передали Державний Прапор України, яким була накрита труна. Від Головнокомандувача ЗСУ вручили Пам’ятну грамоту як знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ.

Шумська громада розділяє скорботу родини загиблого воїна та схиляє голови перед його світлою пам’яттю. Наш обов’язок – пам’ятати тих, хто віддав своє життя заради миру, свободи та майбутнього України.

Вічна пам’ять і слава Герою.

28 жовтня 2026 року в Шумській громаді оголошено днем жалоби.

Першоджерело · Шумська громада (стрічка сайту)