Не лише зарплата: що мотивує людину працювати з точку зору науки

Мотивація, бажання працювати та впевнено йти кар’єрним шляхом стали предметом досліджень науковців по всьому світу. Це не дивно, адже спонукати людину плідно працювати та отримувати при цьому задоволення, є одним із важливих завдань. Однією із основоположних у цій галузі вважається макротеорія людської мотивації та особистості, яку вперше описали професори психології Едвард Л. Десі та Річард Райан ще у 1980-х роках.

Державна служба зайнятості пояснить, що науковці бачать у бажанні людини щодня прокидатися зранку, щоб йти на роботу та тішитися цим процесом. Такі наукові погляди мають назву теорія самовизначення (SDT – Self-Determination Theory) і описують поєднання трьох основних психологічних потреб особистості: автономії, компетентності та соціальної взаємодії.

Автономія

Почуття, яке не означає незалежність, а більше стосується свободи волі, гармонії зі своїм власним «я». Іншими словами, це можливість робити самостійний вибір і діяти відповідно до власних цінностей, не маючи надмірного зовнішнього контролю. Експериментально доведено, що дедлайни знижують внутрішню мотивацію працівників. Водночас ширший вибір можливостей, зокрема право самостійно обирати підхід до виконання завдань, мотивує працівників розвиватися та вдосконалювати свої навички. Більше того, на думку прихильників цієї теорії, задоволення або розчарування від власної автономії напряму впливає не лише на мотивацію, але й на майбутній розвиток спеціаліста загалом.

Компетентність

Дослідники теорії самовизначення називають можливість контролювати власні результати та відчувати майстерність одним із головних бажань кожного працівника. Експерименти прихильників цієї гіпотези показують, що людині важливо бачити свій прогрес, опановувати нові навички та справлятися з викликами. Простими словами, якщо працівник отримує позитивні відгуки, він задоволений, прагне працювати краще, вчитися і розвиватися. Якщо ж людина отримує байдужість чи критику, у неї зникає будь-яке бажання до подальших покращень.

Соціальна взаємодія

Прихильники теорії встановили, що людина має потребу мати близькі стосунки з іншими. Незалежно від того чи працівник інтроверт, чи уникає глибоких стосунків, чи потребує сильної самостійності, він все одно в роботі хоче відчувати приналежність до певної групи. Едвард Л. Десі та Річард Райан дійшли висновку, що люди проактивні за своєю природою, вони завжди мають схильність до росту, проте цей процес не відбувається автоматично. Працівника потрібно підтримувати і створювати для нього певні умови.

Зрештою дослідники роблять висновок, що всіх людей можна мотивувати бути гарними працівниками і отримувати задоволення від роботи. Для цього достатньо не тиснути на працівника, давати можливість самостійно приймати рішення, хвалити за успіхи та сприяти гарним стосункам з колегами в колективі. При цьому, щодо останнього пункту, мова не йде про обов’язкові корпоративи чи спільне проведення часу в позаурочний час. Суть у корпоративній культурі, де працівники допомагають колегам, діляться потрібними для виконання завдань знаннями, підтримують одне одного для досягнення спільного результату. Загалом же головною ідеєю теорії самовизначення є те, що кількість мотивації не є такою важливою, як її якість.

Першоджерело · Стрийська міська рада (RSS сайту)