Улашанівська сільська рада провела в останню дорогу нашого земляка

Сьогодні, 14 листопада 2026 року, Улашанівська сільська рада провела в останню дорогу нашого земляка, вірного сина України, мужнього захисника — Квітку Бориса Ігоровича
Коли втрачаєш таку людину, всі слова здаються затертими, чужими й непотрібними. На папері можна написати тисячі правильних речень, але вони ніколи не вмістять у собі всього Бориса — його сміху, його планів на життя, його доброти.
Знаєте... кажуть, що війна забирає найкращих. Але тільки стоячи біля домовини, ми починаємо по-справжньому розуміти, наскільки страшна ця фраза. Бо найкращий — це не просто слово. Це наш Герой Борис, в якого попереду мало бути ціле життя, сотні планів, тисячі звичайних, щасливих днів. Натомість — тиша.
Квітка Борис Ігорович народився 6 серпня 1994 року у селі Волиця. 1 вересня 2001 року вступив до першого класу Славутської школи №2, продовжив здобувати середню освіту у Славутській школі №9. Після закінчення якої навчався у Славутському професійному ліцеї, де здобув спеціальність автослюсара. Після закінчення навчання пов’язав своє життя з чесною працею і працював на будівництві у місті Києві, де його поважали за відповідальність та надійність. Усі, хто знав його змалечку та в дорослому житті, пам’ятають його як неймовірно добру, чуйну, веселу та справедливу людину. Він був працелюбним, товариським і завжди, за будь-яких обставин, був готовий прийти на допомогу. Борис любив своє життя, він з легкістю та позитивом дивився на будь які труднощі і якщо уже здавалося немає виходу із ситуації, а поговориш із Борисом і знову хочеться жити. Наш Герой був головною опорою своїй мамі Світлані Миколаївні. Його присутність зігрівала її краще за будь які слова, а надійне плече завжди було поруч у найважчі хвилини.
Коли ворог підступно здригнув нашу землю, наш Герой не залишився осторонь і 15 лютого 2023 без вагань став на захист Батьківщини під час мобілізації. Борис Ігорович КВІТКА служив у військовій частині А4962. Він пройшов нелегкий шлях воїна.
31 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Данилівка Запорізького району Запорізької області життя нашого Героя обірвалося. Він загинув у бою, до останнього подиху залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові. Він віддав найдорожче — своє життя — за нашу свободу, за мирне небо для своїх рідних і для кожного з нас. Ми всі пам’ятаємо його різним. Для когось він був надійним другом, з яким можна було вирішити будь які питання. Для побратимів на фронті — солдатом Квіткою, чоловіком із залізною волею, який ніколи не ховався за чужі спини. Його поважали та любили за те, що він ніколи не фальшивив, був справжнім, дуже добрим, справедливим і до крику чесним.
А для когось зараз разом із ним перевернувся цілий світ.
Сільський голова, виконавчий комітет, депутати Улашанівської сільської ради та вся Улашанівська громада висловлюють найглибші й найщиріші співчуття рідним та близьким полеглого Захисника: його дорогій матері Світлані Миколаївні, сестрі Ірині, а також коханій дружині Майї, яка втратила чоловіка та опору. Пам'ять про його світлу душу та героїчний чин назавжди залишиться в наших серцях як символ безмежної мужності.
Поділяємо ваш невимовний біль у цей важкий час і схиляємо голови в глибокій скорботі перед його світлою пам’яттю.
Низький уклін Герою. Вічна, світла пам’ять і слава солдату Борису КВІТЦІ.
Слава Україні! Героям Слава!
Бачити менше
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.