На щиті повернувся додому...

На щиті повернувся додому...

Сьогодні Улашанівська громада провела в останню земну дорогу людину великої душі, мужнього воїна України, люблячого сина та чоловіка, турботливого батька, солдата ТАРАСЮКА Сергія Володимировича.

Життєвий шлях Тарасюка Сергія Володимировича розпочався 7 вересня 1982 року в селі Дятилівка. У 1989 році Сергій розпочав навчання в першому класі школи № 1 міста Славута, де здобував освіту до сьомого класу. Восьмий і дев’ятий класи закінчив у селі Ногачівка, а в 2000 році завершив навчання в одинадцятому класі школи села Жуків.

У 2002–2003 роках на базі ВАТ «Славутсько-Полянська паперова фабрика» здобув професію столяра четвертого розряду. З 2017 року наш захисник працював бетонярем у ФОП Гарбарук Валентин Віталійович. Був людиною праці, яка власними руками заробляла на життя та дбала про добробут своєї родини.

У 2018 році Сергій зустрів свою майбутню дружину Віту Михайлівну, яка виховувала двох донечок — Анну та Марію. Згодом вони створили сім’ю, а у 2020 році в подружжя народилася спільна донька Анастасія. Родина стала для Сергія найбільшою цінністю, його радістю, надією та сенсом життя. Він любив своїх дівчат, дбав про них і прагнув, щоб вони мали щасливе майбутнє.

1 грудня 2024 року Сергій був призваний на військову службу за мобілізацією. Служив у званні солдата на посаді оператора 1-го штурмового взводу 2-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону військової частини А4862. Він став до лав Захисників України, щоб боронити рідну землю, захистити своїх близьких і майбутнє наступних поколінь.

18 березня 2025 року під час виконання військового обов’язку поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області Сергій зник безвісти. Для його рідних розпочалися довгі місяці болю, тривоги та невідомості. Серце матері чекало на сина, дружина сподівалася на повернення чоловіка, а доньки — на обійми найдорожчої людини……….21 жовтня 2026 року збіг результатів ДНК матері та доньки допоміг установити особу Захисника. Важка правда принесла родині відповідь, на яку так довго чекали, але водночас відкрила невимовний біль непоправної втрати. У Сергія залишилися найдорожчі йому люди: мати Галина, дружина Віта та три доньки — Анна, Марія та Анастасія.

Сьогодні ми схиляємо голови в глибокій скорботі, прощаючись із Тарасюком Сергієм Володимировичем — чоловіком, батьком, сином, братом і Захисником України. Немає слів, які могли б втамувати біль матері, яка втратила сина, дружини, яка втратила коханого чоловіка, і доньок, які залишилися без батьківської опіки, тепла та міцних обіймів. Найболючіше — усвідомлювати, скільки всього залишилося нездійсненим. Скільки слів не було сказано, скільки обіймів не відбулося, скільки родинних свят мине без його усмішки, голосу та присутності. Його донечки зростатимуть, берегтимуть у серці пам’ять про свого тата й знатимуть, що він був людиною, яка стала на захист рідної землі. Нехай у їхніх серцях завжди живе гордість за батька, а спогади про нього зігрівають навіть у найважчі хвилини.

Сергій прожив своє життя, працюючи, люблячи й піклуючись про близьких. А коли Батьківщина покликала його до захисту, він став до лав українських воїнів. Його життєвий шлях обірвався надто рано, але його ім’я назавжди залишиться в історії родини та в пам’яті тих, хто знав його й любив. Сьогодні ми не лише сумуємо за Сергієм. Ми дякуємо йому за мужність, за вірність обов’язку, за те, що він став на захист України. Його подвиг — це частина великої боротьби українського народу за свободу, незалежність і мирне майбутнє. Нехай Господь дасть сили його рідним пережити цю тяжку втрату, укріпить серця матері, дружини та доньок, огорне їх Своєю милістю й допоможе зберегти світлі спогади про найдорожчу людину.

Світла пам’ять про Сергія Володимировича житиме в серцях рідних, близьких і всіх, хто пам’ятатиме його ім’я.

Нехай Господь прийме душу воїна у Своє Царство, а його подвиг назавжди залишиться у пам’яті вдячної України.

Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях!

Вічна пам’ять і слава Герою України!

Першоджерело · Улашанівська сільська рада (новини сайту)