Кот Олексій Анатолійович (26.10.1975-11.11.2022) позивний «Котік»

Народився Олексій Анатолійович 26 жовтня 1975 року в селищі Велика Олександрівка на Херсонщині. Дитинство та юність минули серед рідних вулиць і знайомих облич, у стінах Великоолександрівської загальноосвітньої школи № 1, де він навчався.

Після закінчення школи у 1992 році вступив до Херсонського спеціалізованого технічного училища № 3, де здобув фах моториста-кермового. З 1993 року працював у Херсонському річковому порту, однак того ж року був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України.

Після завершення строкової служби продовжив свій професійний шлях у правоохоронних структурах – працював стрільцем у Державній службі охорони, а згодом – у відділі ДСО при УМВС України в Херсонській області. З 1999 до 2002 року працював старшим охоронцем у Великоолександрівському відділенні банку «Україна», згодом – у «ПриватБанку». Надалі обіймав різні посади охоронця в комерційних структурах, зокрема у ВК «Сільгоспкомсервіс», на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті та в ПП «Легіон-Південь».

У 2016 році Олексій повернувся на службу до Великоолександрівського районного військового комісаріату, де відповідав за захист інформації. Пізніше працював у Бериславському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. З 2018 року виконував завдання із забезпечення національної безпеки й оборони України, стримування збройної агресії Російської Федерації, брав участь у бойових діях на Донбасі.

21 вересня 2022 року був переведений до 57-ї окремої мотопіхотної бригади, де обіймав посаду головного сержанта 1-го стрілецького взводу. З 1 жовтня до 11 листопада 2022 року виконував розвідувальні завдання у складі свого підрозділу. 11 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Стійке (Чкалове) Бериславського району Олексій загинув.

За сумлінну службу був нагороджений медаллю Міністерства оборони України «10 років сумлінної служби».

Олексій був розлучений, але залишив двох синів, для яких назавжди залишиться батьком, мужнім Захисником і прикладом відданості своїй країні.

Олексій Кот похований у рідному селищі Велика Олександрівка, на землі, яку захищав до останнього подиху.

Вічна слава Герою!

Вічна пам’ять нашому Захиснику!

Запис Кот Олексій Анатолійович (26.10.1975-11.11.2022) позивний «Котік» спершу з'явиться на Великоолександрівська селищна рада.

Першоджерело · Великоолександрівська селищна рада