АЛЕЯ СЛАВИ ТА АЛЕЯ НАДІЇ — МІСЦЕ, ДЕ ПАМ’ЯТЬ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ З ВІРОЮ, А МОЛИТВА НЕ ЗНАЄ ВІДСТАНІ…

6 листопада у селі Сугаки відбулося відкриття Алеї Слави та Алеї Надії. Місць, у яких тепер житимуть пам’ять, любов, біль і незгасна віра.

Ці Алеї нагадуватимуть кожному з нас: за кожним іменем стоїть цілий всесвіт людського життя, за кожною світлиною — родина, а за кожною історією — любов, яку неможливо виміряти часом.

Присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять полеглих Захисників України. Почесне право відкрити Алеї було надано найріднішим Героїв.

Алея Слави — це місце, де час не здатен стерти імена, а смерть не має сили знецінити подвиг. Тут житиме пам’ять про тих, хто став щитом для своєї землі, хто боровся за життя сьогодення і чиї імена назавжди залишаться у серцях людей. Схиляючи голови в глибокій скорботі та вдячності, зберігаємо у своїх серцях світлу пам’ять про полеглих Героїв: Вусатого Сергія Івановича, Гаврилюка Олександра Володимировича, Гоменюка Сергія Анатолійовича, Козюка Романа Васильовича, Колесніка Володимира Миколайовича, Пустовіта Віталія Володимировича, Стецького Анатолія Олексійовича, Фолюшняка Олександра Борисовича. Вічна пам’ять усім полеглим Героям України.

Алея Надії — це місце, де продовжують чекати: Брунька Ігоря, Андріанова Віталія, Грінькова Станіслава, Селіверстова Івана, Мельника Ігоря, Барчака Миколу, Матолу Олександра. Де кожна родина береже у серці віру, кожен день починається з очікування звістки, а кожна молитва здіймається до небес із єдиним проханням — повернути рідних додому. Тут надія не має календаря, а любов не знає втоми від чекання.

В одній Алеї — біль непоправної втрати й молитва за вічний спокій душ Героїв. В іншій — трепетне очікування, незгасна віра та молитва про повернення тих, на кого так сильно чекають.

Нехай тут завжди буде місце для тихої вдячності, щирої молитви та світлої пам’яті. Нехай жоден Герой не буде забутий, а кожна родина, яка чекає, дочекається найдорожчої зустрічі.

Бо пам’ять — це те, що не дозволяє зникнути тим, кого забрала війна. А надія — те, що не дозволяє перестати чекати тих, кого ще може повернути доля.

Першоджерело · Сайт Вендичанської громади