Верхівцівська громада — новини сайту ради · 4 листопада, 14:16

Інформують податківці

Продажі через маркет-плейси, оренда житла та послуги онлайн: нові правила оподаткування доходів із цифрових платформ

В Україні змінюються правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Нововведення стосуватимуться фізичних осіб, які продають товари, здають нерухомість або транспорт в оренду, а також надають послуги через онлайн-сервіси.

Відповідні зміни передбачені Законом України від 9 червня 2026 року № 4903-ІХ. Ним Податковий кодекс України доповнено нормами, що визначають порядок оподаткування таких доходів і передбачають міжнародний автоматичний обмін інформацією про них.

Які доходи підпадають під нові правила?

Нові положення охоплюють чотири основні види діяльності через цифрові платформи:

Продаж товарів – наприклад, продаж речей через онлайн-майданчики.

Оренда нерухомості – житла, комерційних приміщень та паркомісць.

Надання особистих послуг – виконання робіт і замовлень онлайн або офлайн, якщо вони організовані через платформу.

Оренда транспортних засобів.

Цифровою платформою вважається будь-яке програмне забезпечення, включаючи вебсайт, його частину або додатки (у тому числі мобільні додатки), що доступне для користувачів та забезпечує можливість з’єднання продавців з іншими користувачами для здійснення безпосередньо або опосередковано звітної діяльності для таких користувачів.

Скільки податку доведеться сплачувати?

Для фізичних осіб, які відповідають установленим законом умовам, визначено порядок оподаткування доходів із цифрових платформ.

Основні правила такі:

Дохід до 2 000 євро на рік від продажу товарів – не включається до загального оподатковуваного доходу. Ліміт визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на 1 січня відповідного року.

Ставка 10% – застосовується до доходів від звітної діяльності через цифрові платформи в межах річного порогу, що дорівнює 834 мінімальним заробітним платам, установленим на 1 січня відповідного року.

Ставка 23% – застосовується до суми перевищення зазначеного порогу. Вона оподатковується у складі загального річного оподатковуваного доходу.

Важливо: неоподатковуваний поріг у 2 000 євро стосується саме доходів від продажу товарів, а не всіх видів діяльності через цифрові платформи.

Хто утримуватиме податок?

Податковим агентом продавця буде оператор цифрової платформи, який нараховує дохід на користь резидента України. Саме оператор має виконувати передбачені законом функції щодо утримання податку.

Які умови потрібно виконати для ставки 10%?

Для застосування ставки 10% фізична особа має одночасно відповідати визначеним законом вимогам, зокрема:

- бути резидентом України;

- мати рахунок в українському банку або відповідного небанківського надавача платіжних послуг (наприклад, філії іноземних платіжних установ, оператори електронних грошей, оператори поштового зв’язку та інші) і повідомити його реквізити оператору платформи;

- здійснювати розрахунки за відповідну діяльність виключно в грошовій формі через цей рахунок;

- не перебувати під санкціями;

- не використовувати найману працю;

- не продавати через платформу підакцизні товари;

- користуватися платформою, оператор якої зареєстрований відповідно до вимог Податкового кодексу.

Якщо фізична особа перестане відповідати цим вимогам, вона втратить право на застосування ставки 10% на період, визначений законом, та зобовязана подати річну декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплатити податок.

Чи зможуть податкові органи отримувати інформацію про такі доходи?

Так. Закон передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Це означає, що відповідні відомості можуть надходити до українських контролюючих органів не лише від операторів платформ, а й від компетентних органів інших держав у межах міжнародного обміну.

Що варто знати користувачам платформ?

Якщо ви отримували доходи з продажу товарів на кількох цифрових платформах протягом календарного року та сума таких доходів перевищує неоподатковуваний поріг або поріг для застосування ставки 10 відсотків, то визначення суми податкового зобов’язання здійснює контролюючий орган за вашою податковою адресою.

Електронний кабінет: повернути помилково або надміру сплачені кошти можна онлайн

Платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронній формі – без відвідування податкової.

Для цього необхідно скористатися Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС).

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Щоб сформувати заяву на повернення коштів у приватній частині Електронного кабінету необхідно перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період та тип форми «F (J)13 Запити».

Далі потрібно вибрати електронну форму заяви:

- F13020ХХ – для фізичних осіб;

- J13020ХХ – для юридичних осіб.

У заяві слід зазначити необхідні дані щодо помилково або надміру сплачених сум, підписати її електронним підписом та надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу.

Важливо: кількість зазначених у заяві дат сплати до бюджету має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникли надміру сплачені кошти або помилкова сплата. За потреби у формі заяви можна додавати або видаляти необхідну кількість рядків.

До заяви необхідно додати копії платіжних документів в електронному вигляді. Для цього у розділі «Додатки» потрібно обрати відповідну опцію та завантажити документи встановленого формату.

Перед поданням заяви платник має можливість перевірити стан своїх розрахунків із бюджетом та отримати відповідний витяг. Для цього через Електронний кабінет необхідно направити запит на отримання витягу про стан розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за формою J/F13002ХХ.

Дистанційний формат взаємодії з податковою службою за допомогою електронних сервісів – це перевірка даних, подання документів та повернення коштів онлайн – зручно і без зайвих затрат.

Продаж товарів з використанням мережі Інтернет: коли необхідно провести розрахункову операцію через РРО/ПРРО?

Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Отже, РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок суб’єкта господарювання, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN).

У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Довідково: ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (Закон № 265).

Пошкодження або знищення майна чи документів через збройну агресію: ДПС нагадує алгоритм дій для платників податків

Ворог продовжує атакувати український бізнес, спричиняючи пошкодження та знищення майна, а також втрату документів.

У таких випадках платникам податків важливо належним чином задокументувати відповідні обставини, відобразити втрати в обліку та врахувати їх податкові наслідки.

Нагадуємо основні кроки.

1. Підтвердження факту пошкодження або знищення майна.

Залежно від обставин необхідно зібрати документи, які підтверджують факт та обставини пошкодження або знищення майна. Це можуть бути документи компетентних органів, акти, фото- і відеоматеріали, висновки експертів та інші підтвердні документи.

Зібрані документи мають давати можливість встановити обставини події, ідентифікувати пошкоджене або знищене майно, підтвердити характер пошкоджень (втрат) та причинно-наслідковий зв’язок із відповідною подією.

2. Отримання сертифікату про форс-мажорні обставини (за необхідності).

У випадках, коли підтвердження обставин непереборної сили необхідне для застосування відповідних положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс), варто звернутися до Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати для отримання відповідного сертифіката.

3. Проведення інвентаризації.

Потрібно провести інвентаризацію пошкодженого або знищеного майна відповідно до вимог законодавства та документально зафіксувати його фактичну наявність або відсутність, стан, характер і обсяг пошкоджень та втрат.

4. Оформлення результатів інвентаризації та відображення їх в обліку.

За результатами інвентаризації слід оформити відповідні документи, визначити вартість знищеного майна та розмір втрат від його пошкодження, відобразити їх у обліку відповідно до вимог законодавства.

Документи, що підтверджують списання майна та відображення відповідних втрат, необхідно зберігати протягом установлених законодавством строків.

5. Визначення податкових наслідків.

Залежно від виду майна, причин і обставин його знищення або пошкодження, а також особливостей його використання треба визначити, як ці події впливають на порядок оподаткування та податкові зобов’язання з відповідних податків і зборів відповідно до вимог податкового законодавства.

6. Заходи у разі втрати документів або неможливості їх вивезення.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку з наданням відповідних підтвердних документів. Відновити документи необхідно протягом 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження відповідного повідомлення.

Водночас для платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях України, підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено спеціальні правила підтвердження даних податкової звітності у разі втрати документів або неможливості їх вивезення за умов, визначених цим підпунктом.

7. У разі неможливості виконання податкових обов’язків подання заяви та підтвердних документів.

Якщо внаслідок збройної агресії платник податків не має можливості виконувати податкові обов’язки, він може за наявності відповідних підстав подати до контролюючого органу заяву та документи, які підтверджують неможливість їх виконання (відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу та Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225).

Сповістіть ДПС про пошкоджене або знищене майно Повідомленням

Платники податків також можуть добровільно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення про втрату, знищення або пошкодження майна (товарів) внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Повідомлення можна подати через Електронний кабінет або в паперовій формі у Центрах обслуговування платників та Офісах податкових консультантів.

Детальніше про форму Повідомлення – на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1059390.html.

Наголошуємо: належне документальне підтвердження обставин пошкодження або знищення майна, дотримання встановленого порядку дій у разі втрати документів та врахування вимог податкового законодавства є важливими для правильного визначення податкових наслідків і підтвердження показників податкової звітності.

Отримали земельну ділянку у спадщину та плануєте її продати: що з оподаткуванням?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Кам’янський район) звертає увагу, якщо фізична особа отримала земельну ділянку у спадщину та планує її продати, у деяких випадках Податковим кодексом України передбачено пільгу і дохід від такого продажу не оподатковується.

Так, податки не сплачуються, якщо одночасно виконуються дві умови:

- продаж здійснюється не частіше одного разу протягом календарного року;

- площа ділянки не перевищує норми безоплатної передачі, визначені земельним законодавством.

Важливо: для успадкованої земельної ділянки не застосовується вимога щодо перебування у власності понад три роки. Тобто продати її можна одразу після оформлення права власності та за наявності підстав скористатися податковою пільгою.

Пільга поширюється, зокрема, на земельні ділянки:

- для ведення особистого селянського господарства – до 2 гектарів;

- для садівництва – до 0,12 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 гектара;

- для присадибних ділянок – у межах норм, визначених Земельним кодексом України.

Приклад

Громадянин успадкував земельну ділянку площею 1,5 гектара для ведення особистого селянського господарства та продав її за 400 тис. гривень.

Оскільки площа ділянки не перевищує встановлену норму у 2 гектари, а продаж відбувається вперше протягом року, дохід від продажу не оподатковується. Продавець отримує всю суму коштів.

Коли податки сплачувати потрібно

Якщо площа земельної ділянки перевищує встановлені норми або об’єкт не підпадає під дію пільги, дохід від продажу оподатковується:

- податок на доходи фізичних осіб – 5 %;

- військовий збір – 5 %.

Також варто враховувати кількість операцій з продажу нерухомості протягом року. Якщо продається вже другий об’єкт нерухомості, порядок оподаткування може відрізнятися.

Перед укладенням договору купівлі-продажу рекомендуємо перевірити площу земельної ділянки та умови застосування податкових пільг. Це допоможе заздалегідь визначити, чи виникне обов’язок зі сплати податків та якою буде їх сума.

Звільнення від плати за землю для ділянок зі знищеною нерухомістю продовжено

Звільнення від плати за землю за ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій через збройну агресію росії проти України, продовжено і на 2026 рік.

Відповідні зміни передбачені Законом України від 9 червня 2026 року № 4903-IX. Нова норма набрала чинності 23 жовтня 2026 року.

Як визначається період звільнення?

Звільнення від плати за землю застосовується на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Період звільнення починається з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомості, зазначена в Реєстрі майна.

Звільнення діє:

- до останнього дня місяця, в якому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право на новозбудований на цій земельній ділянці об’єкт; або

- до останнього дня місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні.

Таким чином, власники земельних ділянок, на яких через війну було знищено житлову або нежитлову нерухомість, мають право на звільнення від плати за землю на визначений законодавством період.

Детальніше про зміни https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/plata-za-zemlyu--u-skladi-podatku-na-may/komentari-fahivtsiv/1064495.html

ПРРО: як рахується час роботи в режимі офлайн?

Програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

- відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

- дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317 (ідентифікатор J/F1316901), далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».

В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

Довідково: п. 2 та п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами) (Порядок № 317).

Зміна місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району: куди роботодавці подають звіт про сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Кам’янський район) звертає увагу, що ст. 18 прим. 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» в редакції, визначеній п. 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 875) передбачено: роботодавці/платники внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) зобов’язані:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;

- подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом № 875. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники внеску складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.

На сьогодні форму Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – Звіт) затверджено відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25.08.2026 № 453.

Водночас особливості зміни основного місця обліку у податкових органах визначені відповідно до розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами).

Отже, у разі зміни протягом бюджетного року місцезнаходження роботодавця/платника внеску, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та податковий орган, в якому на обліку перебуває платник (адміністративний район), подання Звіту здійснюється за основним місцем обліку.

Особливості оформлення перерахування платежів до бюджету

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 148) визначено, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Сплата податку, збору, платежу та єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника (п. 9 розд. ІІ Порядку № 148).

При заповнені обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до абзацу четвертого п. 2 розд. II Порядку № 148 у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148).

Мінімальне податкове зобов’язання: що потрібно знати фізичним особам - власникам і користувачам сільськогосподарських земель

Питання визначення та сплати мінімального податкового зобов’язання залишається актуальним для власників і користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь. Податкове законодавство встановлює правила його розрахунку, перелік платежів, які враховуються під час визначення загального МПЗ, а також особливості виконання податкових зобов’язань різними категоріями платників.

Що таке мінімальне податкове зобов’язання?

Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Тобто, МПЗ – обов’язковий платіж, що становить мінімальну суму податків, які повинен сплатити власник чи користувач земельної ділянки, віднесеної до сільськогосподарських угідь.

Загальне мінімальне податкове зобов’язання – це сума МПЗ кожної із земельних ділянок, якими володіє чи користується платник МПЗ (далі – загальне МПЗ).

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Для яких земельних ділянок потрібно визначати МПЗ?

МПЗ сплачується із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Сільськогосподарськими угіддями є рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Законодавством також передбачено чіткий перелік земельних ділянок, для яких МПЗ не визначається:

- земельні ділянки, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- землі запасу;

- невитребувані земельні частки (паї), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельні ділянки, земельні частки (паї), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Для таких земельних ділянок МПЗ не визначається за період, за який не визначається плата за землю.

Хто повинен сплачувати МПЗ?

Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Тобто, платником МПЗ може бути фізична особа або ФОП, які є власником або законним користувачем земельної ділянки.

Порядок розрахунку МПЗ

Для земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої проведено, МПЗ визначається за формулою:

МПЗ = НГОд × К × М / 12, де:

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації;

К – коефіцієнт;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді або користуванні платника.

Для земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено, застосовується формула з використанням нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по відповідній області.

Коефіцієнт «К»

Значення коефіцієнта «К» залежить від податкового року. Починаючи з 2025 року і до кінця року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, для розрахунку МПЗ застосовується коефіцієнт 0,057.

Отже, при визначенні МПЗ за 2026 рік відповідної перехідної норми слід застосовувати саме коефіцієнт 0,057.

Приклад: 210 160,42 х 0,057 х 12 / 12 = 11 979,14 грн.

Для земельної ділянки, нормативно грошова оцінка яких не проведена, МПЗ визначається за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12, де:

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт;

Приклад: 35 609,06 х 6,0500 х 0,057 х 12 / 12 = 12 279,78 грн.

Мінімальне податкове зобов’язання під час воєнного стану

Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

У цьому випадку, МПЗ не визначається за період, за який не визначається плата за землю.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Співвідношення сплачених податків та МПЗ

Загальне МПЗ – це сума МПЗ кожної із земельних ділянок, якими володіє чи користується платник МПЗ.

Варто розуміти, що до бюджету потрібно перераховувати не всю суму загального МПЗ, а зменшену на сплачені податки, збори, платежі та витрати на оренду земельних ділянок (далі – «МПЗ-різниця»).

Отже, для платника МПЗ можливі два варіанти:

- загальне МПЗ > суми всіх сплачених податків: до бюджету потрібно доплатити позитивну «МПЗ-різницю»;

- загальне МПЗ

Які особливості розрахунку, звітування та сплати МПЗ для фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю?

Обов’язок з розрахунку МПЗ для фізичних осіб, які не зареєстровані як підприємці, покладеного контролюючі органи за податковою адресою таких осіб.

Для розрахунку використовують дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або оригінали чи належним чином засвідчені копії документів платника податків (зокрема документів про право власності/користування земельною ділянкою).

Так, до 1 липня року, наступного за звітним, органи ДПС надсилають фізичним особам податкове повідомлення - рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з ПДФО (включно із сумою позитивного значення «МПЗ-різниці»). Якщо ж контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня, фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату МПЗ.

Розмір загального МПЗ може зменшити сплачені протягом податкового року податки, збори, а саме:

- ПДФО та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;

- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

Позитивне значення «МПЗ - різниці» є частиною зобов’язань з ПДФО. Строк для сплати – 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. При цьому, сума ПДФО розподіляється пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок та сплачується до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок.

Якщо платник податку не згоден із податковим повідомленням-рішенням, він має право у порядку ст. 42 ПК України, звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку МПЗ, та надати підтверджуючі документи, зокрема щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

Водночас, такий платник податку не звільняється від сплати ПДФО.

Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов’язаний скасувати/відкликати таке податкове повідомлення-рішення та надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення.

Декларування МПЗ платниками єдиного податку другої - третьої груп

Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Тобто, при поданні податкової декларації за рік потрібно заповнити додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік», окремої декларації для звітності по МПЗ не передбачено.

Висновки

МПЗ – обов’язковий платіж, що становить мінімальну суму податків, які повинен сплатити власник чи користувач земельної ділянки, віднесеної до сільськогосподарських угідь. Фізичні особи сплачують МПЗ на підставі податкового повідомлення - рішення, врученого контролюючими органами. Підприємці ж самостійно розраховують суму МПЗ та подають у складі декларації за податковий рік додаток із розрахунком загального МПЗ. При цьому, сплатити до бюджету потрібно не всю суму загального МПЗ, а зменшену на сплачені протягом року податки, збори, платежі та витрати на оренду земельних ділянок.

Статистичні дані

За 2024 рік сформовано 67 225 податкових повідомлень - рішень з МПЗ на суму 399,20 млн грн, станом на 01.10.2026 року з них вручено 47 468 податкових повідомлень-рішень на суму 359,69 млн гривень.

За 2025 рік сформовано 61 546 податкових повідомлень - рішень з МПЗ на суму 549,1 млн грн, станом на 01.10.2026 року з них вручено 14 533 податкових повідомлень - рішень на суму 124,1 млн гривень.

Станом на 01.10.2026 року сплачено МПЗ 165,7 млн грн, що на 97,2 млн грн більше ніж у 2025 році за відповідний період (станом на 01.10.2025 сплачено МПЗ - 68,5 млн гривень).

В 2026 році фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, задекларовано позитивне значення МПЗ у податкових деклараціях з єдиного податку за 2025 рік у сумі 147,3 млн. гривень, що на 57,1 млн. грн. більше ніж за 2024 рік.

Довідково:

1. Кодекс – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами).

2. Перелік територій – Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786 (із змінами і доповненнями).

Оплата послуги з проставлення апостиля: заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений Наказом № 148 (далі – Порядок № 148).

Так, під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

У разі оплати послуги з проставлення апостиля реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється наступним чином:

у полі «Код виду сплати» – 101;

у полі «Додаткова інформація запису» – За надання послуг з проставлення апостиля.

Довідково: Наказ № 148 – наказ Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінам);

п. 2 розд. ІІ Порядку № 148.

Продажі через цифрові платформи: як визначатиметься сума податку

З 1 січня 2027 року в Україні запрацюють нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Якщо людина продає товари через кілька онлайн-майданчиків і її річний дохід перевищує встановлений неоподатковуваний ліміт, суму податку за визначених законом умов розрахує податкова.

Коли податок розрахує податкова?

Контролюючий орган за податковою адресою фізичної особи – продавця визначатиме податкове зобов’язання, якщо:

- дохід від продажу товарів через кілька цифрових платформ сукупно перевищує 2 000 євро за календарний рік;

- річний дохід перевищив 834 розміри мінімальної заробітної плати, установлені на 1 січня звітного року.

Податкова визначатиме суму доходу та податку на підставі звітів операторів платформ, податкових розрахунків, інформації від компетентних органів інших держав у межах міжнародного автоматичного обміну та інших наявних відомостей.

Якщо дохід і сума вже утриманого податку зазначені в іноземній валюті, їх перерахують у гривні за офіційним курсом НБУ на 1 січня відповідного звітного року.

Коли надійде повідомлення від податкової та скільки буде часу на сплату?

Коли податковий орган визначить суму податку до сплати, він надішле платнику податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком.

Таке повідомлення мають надіслати або вручити до 1 липня року, наступного за звітним.

Після отримання документа платник податків матиме 60 днів, щоб сплатити зазначену в ньому суму.

А якщо фізична особа – продавець отримує інші доходи?

Доходи, не пов’язані з діяльністю через цифрові платформи, оподатковуватимуться за загальними правилами Податкового кодексу України.

Коли почнуть діяти нові правила?

Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, за новими правилами розпочнеться 1 січня 2027 року.

Міжнародний автоматичний обмін інформацією про такі доходи застосовуватиметься після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DPI MCAA).

Отже, якщо ви продаєте товари через кілька онлайн-майданчиків, важливо враховувати сукупний дохід за рік, а не лише надходження з кожної платформи окремо. Перевищення встановлених порогів може стати підставою для визначення податкового зобов’язання контролюючим органом.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Кам’янський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1

Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.

Крок 2

Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Першоджерело · Верхівцівська громада — новини сайту ради