Мишоподібні гризуни та заходи боротьби з ними

Мишоподібні гризуни є одними з найнебезпечніших шкідників озимих культур протягом осінньо-зимового періоду. Найчастіше на сільськогосподарських угіддях області зустрічаються звичайна та гуртова полівки, курганчикова та польова миші.

Основними місцями резервації мишоподібних гризунів є багаторічні трави, особливо люцерна другого та третього років використання, зарості бур’янів, лісосмуги, узбіччя доріг тощо. Саме звідти відбувається їх міграція на посіви озимих культур.

На території України відомо 38 видів мишоподібних гризунів. Ці дрібні гризуни завдовжки 7–12 см відрізняються високою плодючістю та за сприятливих умов можуть розмножуватися у великій кількості. За 5–6 місяців вони можуть заселити територію площею до 1 млн гектарів. Вони небезпечні також в епідеміологічному відношенні, оскільки здатні бути переносниками таких захворювань, як чума, холера, туляремія та інших.

Мишоподібні гризуни поділяються на полівок і мишей.

Полівки живляться переважно трав’янистими рослинами. Розмножуються протягом року, завдаючи значної шкоди сходам зернових культур, багаторічним травам та іншим сільськогосподарським культурам.

Миші живляться переважно насінням рослин. Особливої шкоди вони завдають у зерносховищах та на посівах зернових культур у період достигання хлібів. Відрізняються високою плодючістю та протягом року дають декілька приплодів.

Місця проживання гризунів можна поділити на місця резервації та місця розселення.

Місця резервації — лісосмуги, узбіччя доріг, прилеглі до полів неугіддя, скирти соломи тощо. Тут гризуни в незначній кількості переживають несприятливі умови, найчастіше після збирання врожаю.

Місця розселення — території, на які гризуни мігрують у пошуках їжі та сприятливіших умов для розмноження. Посіви озимих культур і багаторічні трави є найбільш придатними місцями для проживання полівок і мишей протягом усього вегетаційного періоду.

Усі мишоподібні гризуни риють у ґрунті нори, будують у них гнізда, щоб укритися від несприятливих погодних умов, сховатися від хижаків і вигодувати потомство.

Гризуни пошкоджують сільськогосподарські культури протягом усього року, найбільше — зернові. Незважаючи на невеликі розміри, вони потребують значної кількості їжі. Одна доросла полівка за добу поїдає до 30–40 г зеленої рослинності.

Висіяне насіння миші викопують і поїдають, а згодом пошкоджують молоді стебла та листки. Особливо сильно вони шкодять у період достигання озимих і ярих колосових культур. Гризуни підгризають соломину біля основи, внаслідок чого стебло ламається, обгризають колосся та вилущують із нього зерно. Частину колосків ховають у норах.

За чисельності близько 100 полівок на 1 га втрати врожаю зерна можуть сягати 50%.

Значної шкоди восени, взимку та ранньою весною полівки завдають багаторічним травам — люцерні, конюшині, еспарцету. Вони розпушують ґрунт, пошкоджують кореневу систему, об’їдають стебла та листки. У садах гризуни підгризають корені й обгризають кору дерев, унаслідок чого молоді дерева часто гинуть.

Заходи боротьби з мишоподібними гризунами

Важливе значення для зниження чисельності мишоподібних гризунів мають агротехнічні та винищувальні заходи:

• Збирання врожаю в стислі строки без втрат, з обов’язковим видаленням соломи з поля.

• Боротьба з бур’янами на неугіддях і в місцях розмноження гризунів, де вони ховаються від хижаків та птахів, які на них полюють.

• Проведення восени глибокої зяблевої оранки, яка сприяє знищенню мишей, особливо молодняку. Плуг руйнує нори, вивертає гнізда, знищує кормову базу шкідників та створює умови для полювання на них хижаків і птахів.

• Знищення гризунів у місцях резервації з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур.

• За наявності 2–3 жилих колоній на гектарі озимих зернових культур та 3–5 колоній на гектарі багаторічних трав необхідно застосовувати родентициди. Зернові принади розкладають безпосередньо в нори та притоптують їх входи. Це робиться для того, щоб запобігти поїданню принад хижими птахами та звірами.

Вибирати родентициди необхідно відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Важливо пам’ятати, що мишоподібні гризуни здатні до повторного заселення сільськогосподарських угідь, тому для досягнення очікуваного ефекту може виникнути необхідність у проведенні повторних обробок.

Першоджерело · Веселинівська селищна рада